Великодня радість Україну обіймає !

 «Поки пишеться писанка, доти тримається світ.

А якщо писанки розмальовують діти,– то благо навіки..»

В. Сухомлинський.

         Сьогодні в умовах війни Великдень – це не лише весна, з цим святом пов’язані надії кожного українця на нашу Перемогу та відродження України,  а дух свята нам необхідно зберегти й відчути. Про найпопулярніші і цікаві звичаї, правила святкування, традиції писанкарства і смачні великодні страви напередодні Великодня розповіла бібліотекарка. Присутні ознайомилися з книгами з історії виникнення писанок, їх символіки, кольорів, орнаментів, звичаїв пов’язаних з писанками, що були представлені на книжково-ілюстративній виставці «Писанка мальована з любов’ю дарована», яка організована в читальному залі. З видань, представлених на виставці, можна  було дізнатись, що потрібно покласти у великодній кошик, віднайти смачні рецепти пасок та інших великодніх страв. Великдень – найбільше визначне християнське свято та давня культурна традиція. Для найменших користувачів проведено бібліо-арт-простір «Свята Паска йде до хати, будемо Великдень святкувати». Діти дізнались про цікаві звичаї та традиції Великодня в Україні та в інших країнах, поділилися особливостями святкування свята у своїх родинах, слухали легенди, розповідали віршики про писанки. Захід супроводжувався цікавими майстерками, під час яких діти виготовляли пасхальні сувеніри.

  Напередодні Великодня бібліотекарка Розумівської філії КЗ «Центральна бібліотека» Любов Журба провела у філії «Музей історії села Розумівка» КУ «Олександрівський краєзнавчий музей» майстер-клас «Вчимося малювати писанку». Учасники заходу дивилися художні варіації та шукали способи зробити свою писанку більш креативною. Також їм у нагоді стала інформаційна година «З історії виникнення Великодня», що розкрила цікаві факти про появу свята та віртуальна подорож «Музей Писанки», що вразила своєю оригінальністю та майстерністю.

      Шановні користувачі нашої бібліотеки! Вітаємо Вас із Великодніми святами. Сьогодні ми по-новому переживаємо боротьбу добра і зла, ми є свідками і учасниками цього непростого протистояння. Бажаємо Перемоги і миру, спокою  та щастя Вам і Вашим близьким!

 #Читаємо_Перемагаємо

#Всеукраїнський_тиждень_дитячого_читання

                                       Книжкових справ знавці

         З початком весни хочеться привітати усіх та подарувати весняний настрій! Ось і в Розумівській філії ми дарували гарний настрій, тому що, вирує тиждень дитячого читання. А на гостини прийшли до нашої бібліотеки наші найменші читачі, які залюбки  стали учасниками веселої і пізнавальна презентації бібліотеки «Дім, де цікаво всім». Під час заходу кожен читач ділився враженнями про улюблену книгу, яка  стала героїнею бібліоквілту «Моя book- симпатія». Серед лідерів читацьких симпатій – «Сукня для Марусі», автор та ілюстратор Грася Олійко, «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка, «Пригоди мумі-тролів», автор Туве Янссон. Для запрошених презентовано книжкові виставки «На хвилину зупинись - нові книги подивись» та «Мандруємо книжковим світом». Користувачів ми запросили на вікторину «Книга збирає друзів».  Діти дізналися багато цікавого про історію виникнення книги та з задоволенням відповідали на запитання літературної вікторини. Отже, Тиждень дитячого читання стартував яскраво і весело, закликаючи юних читачів до неймовірних пригод в бібліотеці і читання! Чекаємо завжди Вас у нашій книгозбірні!

                            Немає більшої сили, ніж стійкість духу добровольця                                    

14 БЕРЕЗНЯ – ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ

      День добровольця – це свято справжніх патріотів. Людей, які свідомо, за покликом серця у важкий для нашої країни час стали на захист її суверенітету і територіальної цілісності. Саме 14 березня 2014 року розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону, коли понад п’ять сотень бійців Самооборони Майдану прибули на полігон в Нові Петрівці Київської області. З нагоди Дня українського добровольця, в бібліотеці відбувся урок патріотизму «Герої нескореної України», перегляди літератури «Люди, що несуть державу у своїх душах» де розміщені книги із нових надходжень. Організовано благодійну акцію «Подаруй воїну книгу», яка триватиме до 21 березня.       

                                   Книга «Аеропорт» Сергія Лойко 

     Головна книга про війну, якої не мало бути та про героїв, які хотіли жити, але помирали», – так Сергій Лойко написав про свій роман у передмові. «Аеропорт» – це книга для людей, які готові до правди, які не закривають очі на реальність і знають, що війна – це не «десь там далеко». Війна поруч. Про смерті та втрати, про зради та дружбу, про біль та ненависть, злість і любов, про події, які ділять життя на до та після. А ще про те, де брехня, а де правда на цій війні. Книгу видали в 2015 році одразу двома мовами – українською та російською, а згодом Сергій Лойко вніс доповнення і книгу перевидали під назвою «Аеропорт. Нова редакція». Роман оснований на реальних подіях, але всі дійові особи (а їх багато) вигадані. 242 дні Донецький аеропорт обороняли сміливі військові та відважні добровольці, яких називають «кіборгами». П’ять діб боїв описує у романі Сергій Лойко, а також частково події до цього та після. Не просто читати такі книги, бо вони про страшну реальність, про жорстоке сьогодення, про смерті найкращих людей (а на війні саме такі й гинуть) та про тих, хто залишився живим.  «Аеропорт» – це роман-сповідь, це крик, що виривається у людини від розпачу та від болі. 

                   211 років від дня народження Тараса Шевченка

        9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу. Пройшло 211 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.

                               Цікаве про Шевченка

1.    Т.Г.Шевченко – великий художник-академік. Його  картини у оригіналах і частково в гравюрах на дереві та металі, виконані олією, тушшю, аквареллю, свинцевим олівцем, сепією та в техніці офорта дійшли до нас.

2.    Творчість Кобзаря – багатогранна, як і його талант. Він був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. 

3.    Під час одного з приїздів до Кирилівки Тарас Григорович намалював батьківську хату й портрет діда Івана. Поет дуже любив свого діда.  Іван Андрійович Шевченко розповідав своєму онукові про народне повстання Коліївщину, свідком якого був сам. 

4.    В останній рік свого життя Тарас Шевченко власним коштом видав «Букварь южнорускій», за яким навчатися грамоті рідною мовою мали дорослі українці в недільних школах.

5.    Тарас Григорович був людиною середнього зросту.  Зберігся формулярний список про службу лінійного Оренбургського батальйону  № 1, у якому зазначено зріст рядового Шевченка.

6.    Навесні 1838 року  поет Василь Жуковський та художник Карл Брюлов вирішили викупити талановитого юнака з кріпацтва. Погодився відпустити Тараса і пан Енгельгардт, але запросив неймовірну на той час суму.

7.    На початку 70-х років минулого століття вдалося вперше зблизька сфотографувати Меркурій – близько 300 кратерів, один з яких назвали на честь Тараса Шевченка.

8.    Найбільший портрет Тараса Шевченка у розмірі понад 500 квадратних метрів було намальовано в Харкові в жовтні 2014 року на стіні 17-ої поверхівки.

9.     Місцем вічного спочинку поета стала Чернеча гора в Каневі.

10.                      Нова українська літературна мова почала формуватися в кінці 18 – на початку 19 ст. Поштовхом до цього стало пробудження національної самосвідомості української інтелігенції, її потяг до вивчення своїх історичних і фольклорних джерел, увага до народної мови. Активними учасниками процесу творення української літературної мови на народній основі були І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, А.Метлинський, Є Гребінка.

                                                         Літературний альманах

«Я в світі щиро працював, я сіяв, те що Бог послав»

       Павло Платонович Чубинський – вчений-етнолог, поет, фольклорист, юрист, журналіст, громадський діяч, активний учасник українського національного руху, автор тексту Державного Гімну України. Народився Павло Платонович 15 (27) січня 1839 року на Київщині у небагатій дворянській родині. Змалку захоплювався географією, мріяв подорожувати. Навчався у Другій київській гімназії, а по її завершенню – вступив на юридичний факультет до Петербурзького університету. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади, був автором журналу «Основа», завдяки чому познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем. За участь у мітингу проти розправи над учасниками варшавської маніфестації Чубинського виключили з університету, але це не завадило йому у 1861 р. у Петербурзі захистити дисертацію і здобути науковий ступінь кандидата правознавства. Повернувшись того ж 1861 р. на Україну, Павло Платонович пише чимало статей для газет і журналів, зокрема на тему українського фольклору. Водночас клопотався відкриттям безкоштовної школи для селян у Борисполі, але дозволу влади отримати не вдалось. У 1862 р. кілька українофільських об’єднань утворили «Громаду», та невдовзі проти цього об’єднання відкрили кримінальну справу. Восени того ж року Чубинський написав майбутній гімн українців – вірш «Ще не вмерла Україна». У наш час як Державний Гімн України було затверджено слова першого куплету і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» на музику Михайла Вербицького. Після прийняття Валуєвського циркуляра 1863 р. Павло Чубинський потрапив під негласний нагляд, і згодом був висланий на поселення в Архангельську губернію за активну проукраїнську діяльність. Оселившись в Архангельську, Чубинський працював слідчим, потім секретарем статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. Він здобув авторитет великого організатора науки і невтомного дослідника Північного краю. Зрештою Чубинському дозволили повернутися в Україну, тут він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Катериною Порозовою (у 1872 р. пара взяла шлюб, мали 4 дітей).Взимку 1869 р. Чубинський перебрався до Петербурга, де став членом Географічного товариства, а вже за рік очолив етнографічну експедицію до України. За два роки дослідники об’їхали Південно-Західний край. Зібраний матеріал увійшов у семитомну працю «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край», яка отримала золоту відзнаку на Географічному конгресі в Парижі та нині вважається однією з найфундаментальніших. У цій роботі зібрано понад чотири тисячі обрядових пісень, понад триста казок і легенд, багато прикмет, приказок, прислів’їв тощо. Також Павло Чубинський відомий як поет: 1871 р. в Києві вийшла збірка його віршів «Сопілка Павлика», у якій були ліричні вірші, що вражали читача щирістю почуттів. Стараннями Павла Платоновича в Києві 1873 р. було відкрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Тоді ж Чубинський провів перепис населення Києва, за підсумками якого виявилося, що більшість киян рідною мовою вважають саме українську. Влада вважала це провокацією, тому Географічне товариство закрили, а Чубинського після Емського указу 1876 р. знову вислали з Києва. У 1877-1879 рр. жив і працював у Петербурзі. 1879 р. Чубинський пішов у відставку та повернувся на Батьківщину. За рік він важко захворів і до кінця життя був прикутий до ліжка. 14 (26) січня 1884 р., лише за один день до 45-річчя, Павла Чубинського не стало. Доля підготувала для Павла Чубинського багато випробувань, та все ж він знаходив у собі сили продовжувати боротьбу за українство!

 

 

                             Ангели, які тримають українське небо

      З метою вшанування подвигу учасників Революції гідності, увічнення громадянської і національної відданості, сили духу і стійкості громадян та з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні Розумівська філія КЗ «Центральна бібліотека» долучилася до акції «Ангели памʼяті-2025».  Світла пам'ять Героям Небесної Сотні.

        На уроці історичної пам'яті «Ви першими стали за гідність, за волю» запрошеним ведучі розповіли про події, які відбулися у лютому 2014 року, переглянули відеоролик «Ангели майдану» про героїчні моменти на Майдані Незалежності.

     #тижденьпоезії2025

        Пісня тисячі голосів: Національний тиждень читання 2025.

     Цьогорічна тема Тижня читання — «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».

   У Розумівській філії КЗ «Центральна бібліотека» тиждень поезії розпочався з літературного калейдоскопу «Поезія - вільна душа», запросивши до спілкування із цікавою особистістю жительку села Людмилу Корнеєву. Пані Людмила поділилася з учасниками заходу своїми роздумами, почуттями, спогадами про дитинство, поглядами на життя. Зустріч вийшла надзвичайно зворушливою та залишила багато приємних вражень.

     На літературному калейдоскопі «Поезія - вільна душа» цитує рядки віршів української поетеси Ліни Костенко Людмила Корнеєва, і говорить: «Я дуже здивована, як можна в чотирьох рядках передати невимовний біль, горе та розпач. Розпач і злість — це ті почуття, які огортають сьогодні серце кожного українця.  Я вважаю, що саме Ліна Костенко берегиня нашої України».

     Та дуже гарно процитувала рядки української поетеси Наталки Білоцерківець.