«Голоси дітей» — це всеукраїнська акція вшанування пам'яті маленьких українців, чиє життя забрала війна

      У Розумівській філії до Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України пройшла акція «Голоси дітей». На знак пам’яті про дітей-жертв воєнної агресії учасники заходу виготовили паперові дзвоники та вшанували загиблих хвилиною мовчання.

     Проведено інформаційне повідомлення «Дитинство, вбите війною» За час війни наші діти дуже швидко подорослішали: навчилися виживати в бомбосховищах, відрізняти звук ракети від літака, швидко прокидатися від сирени повітряної тривоги.

                               Робота творчої майстерні у бібліотеці

    У бібліотеці відбулася майстерня «Надихайся і твори», в якій ми навчалися рукоділлю, створювали вироби своїми руками, малювали,  квілінгом, декупажем та займатися творчістю у дружній атмосфері.  Учасники майстер-класу проявили фантазію та експериментували з кольорами й текстурами. Захід надихнув запрошених на творчість, дозволив реалізувати їхні ідеї та подарував море позитивних емоцій. Подібні майстер-класи є чудовим прикладом того, як бібліотека стає місцем сучасного дозвілля, поєднуючи традиції з інноваціями.

              Сьогодні понеділок, 1 червня 2026 року — перший день літа, початок шкільних канікул!

1 червня, в перший день літа, в багатьох країнах відзначається Міжнародний день захисту дітей. Це – одне з найстаріших міжнародних свят. Рішення про його проведення було прийнято в 1925 році на Всесвітній конференції, присвяченій питанням благополуччя дітей, в Женеві. В 1949 році в Парижі відбувся конгрес жінок, на якому прозвучала клятва про невпинної боротьби за забезпечення міцного миру як єдиної гарантії щастя дітей.

    Міжнародний день захисту дітей у світі традиційно відзначають 1 червня, проте в Україні це свято офіційно перенесено на 20 листопада, але у нас зберігся для вас любі читайлики відеоархів «Тут живе дитинство».  Чудового настрою та перегляду!

Дитинство - це час коли діти мають відчувати безпеку, любов і піклування. Війна вкрала в українських дітей щасливе дитинство, але ніколи не зможе відмінити його. Нехай кожна дитина буде здоровою і щасливою. Щиро бажаємо, щоб небо над головою українських дітей завжди було мирним, а кожен новий день - добрим і цікавим.

           Щасливого дитинства та яскравої долі усім діткам!

                                 Місячник ментального здоров’я

                                          Я- важливий!

       «Ти як?» — просте запитання, яке стало символом турботи та підтримки серед українців. Здається таким простим, але іноді на нього важко відповісти — і собі, й іншим. Ми звикли говорити «Я добре», навіть коли глибоко всередині почуваємося зовсім інакше. Сьогодні кожен українець змушений учитися опановувати свої емоції і підлаштовувати свою поведінку до війни. «Ти як?» — просте запитання, що рятує життя. Ніколи не пізно і кожен може розпочати з власної обізнаності, із чесних відповідей собі. Усе для цього зібрано на сайті Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» https://howareu.com/.

      Розумівська філія приєдналася до Місяця обізнаності про ментальне здоров’я, протягом якого ми ділилися рецептами самодопомоги від  Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Впродовж місяця у бібліотеці проведено ряд заходів для підтримки ментального здоров'я, урівноваження психоемоційного балансу, формування стресостійкості:

година спілкування «Колекція теплих слів», година еліксиру здоров’я «Ментальна алхімія», Аrt-терапевтичний майстер-клас «Кольори добра», книжкова виставка-порад «Як подбати про себе», «Я і моя самооцінка».

   Здорова психіка, бажання  та сили жити – це та особиста перемога, яка потрібна кожному.

                       Дозвілля у бібліотеці, завжди творче, цікаве і різноманітне!

 В весняний день до бібліотеки завітали діти на бібліотечний уік-енд «У тиші храму, де живуть слова». Бібліотекар ознайомила дітей з бібліотекою – храмом книги, який зберігає всі найвидатніші відкриття тисячоліть. Також діти ознайомились з правилами користування книгою і бібліотекою. На презентації  книжкової виставки «Чарівний світ дитячої книги», на якій були представлені дитячі книжки на будь – які смаки діти з задоволенням познайомилися з сучасними  українськими та зарубіжними дитячими письменниками та переглянули презентацію «Найбільші бібліотеки світу». 

                                                Платформа спільних дій

Хаб при бібліотеці — це сучасні безкоштовні простори, які надають доступ до інтернету та допомагають опанувати цифрові навички

    У Розумівській бібліотеці відбувся інформаційно-просвітницька година «Цифровий марафон» та воркшоп «Штучний інтелект на кожен день».  Метою події стало ознайомлення відвідувачів із можливостями сучасних освітніх платформ, підвищення рівня цифрової грамотності та залучення жителів до користування онлайн-ресурсами, також присвячений навчанню для роботи простим інструментам ШІ. Під час заходу присутні опановували необхідні навички роботи з комп’ютером, інтернетом та електронними сервісами. Учасники дізналися, як користуватися освітніми онлайн-платформами, реєструватися на навчальні курси та проходити тестування для визначення рівня цифрової грамотності.

                                 Фольклорама «Шануй і знай сусідський звичай»

                                                   #То_Є_РОЗУМІВКА  

        Напередодні Дня краєзнавства (28 травня) в рамках краєзнавчої кампанії «То Є – Олександрівщина» ділимося з читачами краєзнавчими здобутками.

    Гостя Розумівської бібліотеки - Світлана Тимченко, м.Кропивницький, учасниця аматорського хору пісні і танцю «Горлиця» з 1970 року.  Учасниці та колектив хору отримують Почесні грамоти та відзнаки від міської влади за збереження культурних традицій. Найдосвідченіші хористки отримують пам'ятні подяки за десятки років відданості українській пісні. 

                                           Бібліотечне краєзнавство

                                                #То_Є_РОЗУМІВКА

        Напередодні Дня краєзнавства (28 травня) в рамках краєзнавчої кампанії «То Є – Олександрівщина» ділимося з читачами краєзнавчими здобутками. 

                                                 «Їх слід в історії Краю»

                          Щедро плодоносив фруктовий сад та овочі з поля

 в селі Розумівка!

          Садово-огородню бригаду, яка була створена у 1949 році очолив перший бригадир та засновник Коломієць Василь. З початку в бригаді був лише посадковий садок в якому росли плодові дерева, в основному молоді яблуні. На роботу приймали лише чоловіків, які доглядали за садом та збирали врожай яблук, перевозили їх до підвалу де знаходився прес для переробки на сік. Далі за допомогою запряжених коней, які ходили по кругу, працював прес та вижимався сік. Вижатий сік одну частину продавав продавець Голинський Яків Григорович в магазині,  а з іншого робили вино та зберігали в дубових бочках. Згодом вино теж продавалося в магазині по 25 копійок за стакан. Прибуток йшов на потреби в колгосп. Продовжив роботу в садово-огородній бригаді у 1960 році бригадир Безлюдько Михайло Оксентійович. Поряд з садком поле розширили для овочевих культур. З теплиць на поле висаджували рівними рядами розсади помідорів, ранньої та пізньої капусти. Вирощене поставляли для потреб у державу в консервно-сушильні заводи, а решту відправляли для переробки якісної консервації, спілі яблука в сітроцех до райцентра Олександрівки. Садово-огородня бригада функціонувала до 1990 року. Працювали бригадирами також Яценко Іван Григорович, Бульбак Тетяна Василівна та Голинський Федір Андріянович.   

       В ланці працювали жителі сіл Розумівка та Миколаївка. Куткові «Шляхівці», «Прапорці», «Вершинські» та інші (так називали по сільському працівниць):

Голинська Мотря Олексіївна

Голинська Тетяна Наумівна

Бурлака Ліда

Вовченко Олена Павлівна

Дзюба Параска Савейлівна

Кулібаба Ганна Данилівна

Красюк Евдокія Олексіївна

Кривенко Галина Олександрівна

Коломієць Катерина Павлівна

Красюк Олександра Григорівна

КуценкоЗінаїда

Зеленько Явдоха Амбросівна

Лисенко Марія Василівна

Лисенко Мотря Федорівна

Поліщук Катерина Андріївна

Мошуренко Марія Василівна

Мошуренко Галина Іванівна

Сметана Мотря Іванівна

Романович Фросина Полікарпівна

Усинська Ольга

Яценко Віра Антонівна

Яценко Марія Матвіївна та інші.

     Фото з приватного архіву Голинської Л.Ф. та Кривенко О.І.

           У кожного з вас є можливість додавати свою інформацію та світлини у коментарях.  Ми безмежно вдячні за плідну співпрацю.

 Записано зі слів Мошуренко Ольги Юхимівни

                                       Світ без бар’єрів: бачити серцем, розуміти душею

        Інформаційна година "Безбар’єрність – це бачити людей серцем" — це соціально важливий захід, який допомагає зруйнувати стереотипи, виховує толерантність та формує повагу до потреб кожної людини. У нашому світі 🌏 всі люди різні, але кожен заслуговує на повагу, підтримку та рівні можливості. В рамках інформаційної акції "Простір без кордонів" у Розумівській бібліотеці відбулася інформаційна година "Безбар’єрність – це бачити людей серцем" присвячена темі безбар’єрності, людяності та толерантного ставлення до людей з інвалідністю. Запрошені ознайомилися з виставкою-заклик "Життя на сторінках: історії сили й надії". Під час зустрічі говорили та обговорювали про важливість доброти, взаєморозуміння та підтримки, адже справжня безбар’єрність починається не з пандусів, а з відкритого серця. Учасники дізналися більше про щоденні виклики, з якими стикаються люди з інвалідністю, та про те, як кожен із нас може зробити світ комфортнішим і добрішим.  

Такі заходи нагадують:

💙 бачити — це не лише дивитися очима;

💛 чути — це не лише слухати словами;

💙 розуміти — означає відчувати душею.

Нехай у нашому суспільстві буде менше бар’єрів і більше людяності, поваги та щирої підтримки.

                                  Вишиване паті «Мій генетичний код»

      Щорічно у третій четвер травня українці в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят, присвячених розквіту української культури. Вишиванка протягом багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалася як оберіг – символ здоров'я та краси. Вважається, що орнамент вишиванки захищає від недобрих поглядів, невдач та хвороб. Дівчата шили вишиванки і до свого весілля – в якості приданого. А ще в узорах вишивки жінки розповідали про свої думки й почуття, сподівання і страждання. Що символізують кольори вишиванки? Білий — символ невинності та оберіг від нещастя, червоний — символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість, чорний — багатство і добробут, зелений — жіночий колір, синій — символ неба і води, звільнення від недуг і душевний спокій, золотий або жовтий — символ меду і пшениці, добробуту, достатку, багатства.

      Про все це ми розповідали запрошеним під час народознавчої годині «Вишиванка – це мистецький витвір, це краса і казка» в бібліотеці. Також дітям продемонстрували відеоролик «Мамина сорочка – генетичний код мого роду, мого коріння», представили панораму вишиванок, які зберігаються в бібліотеці.

 

                                     ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

       21 травня в Олександрівській громаді відбулися святкові заходи до Дня вишиванки під символічною назвою «Dress Code: Вишиванка». Це свято вкотре об’єднало жителів громади навколо українських традицій, національної єдності, духовності та любові до рідної культури. Учасники заходу із гордістю одягнули вишиванки — як символ незламності українського народу, його історії та національної ідентичності.

       Активну участь у святкових заходах взяла і Розумівська філія КЗ «Центральна бібліотека». Бібліотека долучилася до проведення благодійного ярмарку на підтримку Збройних Сил України. Атмосфера ярмарку була теплою, щирою та сповненою патріотизму.

       Особливого значення заходу надала благодійна мета — підтримка українських військових, які щодня мужньо боронять нашу державу. Кожен придбаний  смаколик став маленьким внеском у спільну справу допомоги нашим захисникам. Учасники та гості ярмарку вкотре довели, що українці сильні своєю єдністю, добротою та небайдужістю.

 

                                        Пам'ять безвинно звинувачених

       17 травня 2026 року в Україні відзначається День пам'яті жертв політичних репресій. День є днем глибокого осмислення трагічних сторінок історії та нагадуванням про злочини проти людяності!

Офійні документи говорять:

     2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП(б) ПБ 51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР №0044, який поклав початок масових репресій.

     Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.

     Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му – 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.

     За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць та таборів.

         В бібліотеці підготовлено виставку-реквієм «Повернення пам'яті», документи якої відкривають болючі сторінки масштабної кампанії репресивної комуністичної політики та масових репресій 1937–1938 років. На виставці експоновано видання, які висвітлюють трагедію історії політично-репресивної системи, хронологію розвитку, причини, дії та наслідки советського тоталітарного режиму, системи концентраційних таборів. Як свідчать документи, комуністичний терор і репресії торкнулися усіх верств українського населення: політиків, військових, науковців, освітян, громадських та релігійних діячів, митців та творчої інтелігенції, робітників та селян – всіх регіонів України та Криму.

     Книга «Геноциди Сталіна», за словами її автора, відомого американського історика, професора Нормана М. Наймарка, — «обґрунтувати кваліфікацію Сталінових масових убивств як геноциду», адже правління Сталіна привело до загибелі мільйонів невинних людей, що їх було розстріляно, заморено голодом, замучено на смерть у в’язницях і на засланні.

 

 

           Тільки пам'ять не сивіє, вічно житиме в віках

    День пам'яті та примирення — це пам'ятний день, присвячений жертвам Другої світової війни, який відзначається 8 травня. В Україні він був запроваджений у 2015 році, а згодом, у 2023 році, офіційно перейменований на День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Бібліотека підготувала низку заходів до цієї дати.  Книжкову   виставку «Пам'ять про війну нам книга залишає...». Під час заходу героїко-патріотичний дайджест «Бої відшуміли, кінчилась війна, та в пам'яті житиме довго вона» діти отримали інформацію про ті страшні події війни, які відбувались у ХХ столітті, але на жаль відбуваються й зараз - у першій чверті ХХІ століття. Упродовж зустрічі діти переглянули відео-матеріали «Історія виникнення символу Дня пам'яті та примирення червоного маку». Наприкінці діти взяли участь у майстер-класі з виготовлення символу пам'яті -червоного маку.

 

     Зібрані спогади про Другу світову війну є важливою частиною історичної пам'яті

         Ольга Володимирівна Корнєєва, дівоче прізвище Сметана. Народилась та закінчила школу в селі Розумівка. На війну пішла добровольцем, після  здобуття фах фельдшера Кіровоградського  медичного училища.  19-річною фельдшеркою вона потрапила у червні 1941 році у пекло війни до південного фронту військової частини 712.  З вересня 1941 року по листопад 1943 року була на північно-Кавказькому фронті в 44 бригаді 102 батальйону. Потім із листопада 1943 року по серпень 1944 року надавала медичну допомогу солдатам на першому українському фронті. Із серпня 1944 року по травень 1945 року до закінчення війни та Дня Перемоги знаходилась на третьому українському фронті.  Відразу із травня 1945 року її перекинули до  Забайкальського фронту у війні з Японією. На цій війні отримала поранення в голову втратила повністю слух демобілізувалась у вересні 1946 року.  Нагороди: медаль «За оборону Кавказа 1944 року», орден «За перемогу над Германиею 1945 року», орден  Вітчизняної війни першого ступеня. Весь час була на передовій, повернулась додому, одружилась, проживала в місті Кропивницькому.  Вона дожила майже до сторічного віку, гідна поваги навіть тільки тому, що їй це по милості Божій вдалося, адже далеко не всім дано таке досягнення, після всього пережитого, що її  довелося побачити та пройти випробовування. Ольга Володимирівна Корнєєва померла у 2024 році.

                                                 Свято Весни і Праці

     1 травня в Україні відзначають державне свято — Міжнародний день праці. Це свято весни та вшанування трудових досягнень. Свято бере початок з кінця XIX століття (1888-1889 роки) як день боротьби за права робітників. Традиційну назву цього місяця як «травень», в Україні для останнього місяця весни, офіційно було повернуто в у ХХ столітті з відродженням мови народу Київської Русі. Назва походить від слова трава. Після оранки земель і посіву, ще стародавні люди ввели звичай весело відзначали перший день травня. Вони робили це в надії, що їх праця дасть хороший врожай.

     У діловому контексті - це офіційно визнаний день, присвячений боротьбі робітників за гідні умови праці та права. Перше травня нагадує про 8-годинний робочий день та трудові права. У багатьох країнах, зокрема в ЄС, це офіційний вихідний день, коли закриті державні установи та бізнеси. У деяких країнах перше травня також відзначають День права (США) або День глобальної любові.  

Добірка травневих світлин

 

 

     В етнографічному куточку бібліотеки «Старожитності мого краю» знаходяться речі з поясненням призначення предметів побуту наших предків. Зберігаються папки з матеріалами про визначних земляків.  Книжкова виставка до першого травня «Славимо хліб золотий і людей працьовитих», література про сільськогосподарську працю, історію села, працелюбних людей села з етнографічними та краєзнавчими мотивами. Огляд літератури «Магія весняних сторінок»,  експозиція «Село моє — криниця родоводу», «Творча майстерня нашого села», «Рушники та вишивки — символи любові й незрадливості», присвячена різним професіям, весняному пробудженню природи та праці. На сторінці для дошкільнят мультпоради «Любій малечі про цікаві речі».  Бібліотечний урок "Ой весна, весна - днем красна" для читачів став гарною традицією свята весни. На заході діти згадали про весняні природні явища, свята та традиції українців, тематичні поезії та ознайомились з виставкою літератури. 

      1986 рік, 26-го квітня в пам’яті українського народу - це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо

       23 квітня 2026 року, напередодні сорокової річниці Чорнобильської катастрофи в закладах Розумівської філії КЗ «Центральна бібліотека» Олександрівської селищної ради та КУ «Олександрівський краєзнавчий музей» філії «Музей історії села Розумівка» відбулася інформаційна година «Тиша, що не мовчить» з метою виховати почуття вдячності до ліквідаторів, повагу до старшого покоління та любов до рідного краю, вшанувати пам'ять загиблих ліквідаторів та жертв радіаційної аварії. В ході заходу запрошені - жителі села, працівники Розумівського старостинського округу, працівники культури мали змогу глибше усвідомити масштаби катастрофи та її наслідки, зачитували спогади тих подій наших ліквідаторів-односельців. Переглянули відеофільм «16 маловідомих фактів про Чорнобиль», який емоційно передав трагізм подій і героїзм ліквідаторів.

       З перших днів трагедії були призвані на допомогу ліквідації ЧАЕС жителі сіл Розумівки та Миколаївки 

     Голинський Петро Петрович   

     Горобець Анатолій Борисович

     Волков Микола Іванович

     Джоган Іван Микитович

     Зименко Дмитро Михайлович

     Кривенко Іван Васильович

     Куценко Василь Петрович

     Христенко Віктор Вікторович

        На превеликий жаль поруч з нами немає ліквідаторів ЧАЕС сіл Розумівка та Миколаївка  Голинського Петра Петровича, Горобця Анатолія Борисовича, Джогана Івана Микитовича, Христенка Віктора Вікторовича, Волкова Миколи Івановича, Кривенка Івана Васильовича.  Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії.