У Розумівському старостинському окрузі

продовжується роботи по благоустрою 

         Сьогодні 19 квітня в рамкам Дня довкілля в нашій державі (національне екологічне свято) працівниками старостинського округу, Розумівського сільського Будинку культури, КУ «Олександрівський краєзнавчий музей» філії «Музей історії села Розумівка», Розумівської філії КЗ «Центральна бібліотека», працівником КП «Оберіг – АКВА», робітником з благоустрою, були проведені роботи з упорядкування паспортизованого сміттєзвалища а саме: приведення території сміттєзвалище до належного санітарного естетичного стану.  

       З метою підвищення усвідомленості населення екологічних і природоохоронних питаннях на вайбер сторінці Розумівка опубліковано звернення до жителів старостинського округу.   

                  Дякуємо всіх учасників за проведену роботу.

 

                          Микола Лисенко – праправнук Тараса Шевченка                    завітав до Розумівської бібліотеки!

     Нещодавно  до нас  завітав  праправнук Великого Кобзаря Лисенко Микола Павлович, який подарував читачам власне видання з автографом «Коріння Шевченківського роду». Ми щиро дякуємо автору Миколі Павловичу за найцінніший подарунок - книгу, яку прочитає не один десяток користувачів нашої книгозбірні.

     Микола Лисенко – праправнук Тараса Шевченка по брату Йосипу. Народився у лютому 1949 року на Волині, а вже у 1959 сім’я Лисенків переїхала до села Шевченкового, на батьківщину Кобзаря. Закінчив Шевченківський гідромеліоративний технікум, Київський технологічний інститут харчової промисловості. Працював на харчових виробництвах Черкас та Києва. Микола Павлович активно займається громадською діяльністю, є одним із співзасновників Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т.Г.Шевченка, покликаного пропагувати культурну спадщину Кобзаря. У 2010 році узяв участь у Всеукраїнському пошуковому конкурсі «У нас одне коріння» та отримав диплом першого ступеня, а 2013 року його ім'я внесене до Книги рекордів України за відтворення найбільшого генеалогічного дерева в Україні. Дослідження родового дерева Тараса Шевченка, однією з гілочок якого є сам автор, мабуть, є головною справою всього життя Миколи Павловича. Ним була проведена титанічна пошукова робота (яка продовжується і нині): спілкування та листування з нащадками роду Шевченків, опрацювання документів у бібліотеках, музеях, архівах України та колишніх республік Радянського Союзу. В результаті знайдені та впорядковані дані про більш як 1300 нащадків Кобзаря з усіх куточків земної кулі, зібрані сотні фотографій, майже повністю досліджене історичне коріння роду з діда-прадіда.  Важливим завданням для себе Микола Павлович вважає не лише передачу наступним поколінням інформації про родовід Тараса Шевченка. Своєю працею він сподівається заохотити українців цікавитися своїм минулим, досліджувати рід та зберігати пам’ять про своїх предків, висловлюючи таким чином повагу до них. «Знайти свій родовід, зберігати про нього нетлінну пам’ять – означає любити Батьківщину», – так вважає дослідник. Результатом досліджень М.П.Лисенка стала книга «Коріння Шевченкового роду», яка вийшла друком 2013 року. Презентація її відбулася у заповіднику 10 березня 2013 року, у день пам'яті Кобзаря. Перший наклад був занадто малий (1000 екземплярів), зважаючи на наукову цінність матеріалу та важливість проведеної роботи. Не кожен, хто цікавиться генеалогією Кобзаревого роду, зміг отримати книгу до своєї колекції. Отож, у 2015 році у львівському видавництві «Апріорі» світ побачило вже друге, доповнене видання. Додатком до першого видання «Коріння Шевченкового роду» стало генеалогічне дерево роду Шевченків, викладене у PDF-форматі на електронному носії (CD-диску). На сьогодні цей неоціненний матеріал – родовід найвідомішого українця - є у вільному доступі у мережі Інтернет.

Джерело:   https://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua/mytci/lysenko.html

  

                        Книга «Коріння Шевченківського роду», автор Микола Лисенко

    Доля розкидала рід Шевченків країнами ближнього і далекого зарубіжжя - Прибалтика, Україна, Росія, Франція, США, Англія, Польща, Японія, Австралія та інші. Та в центр спогадів нащадків цього роду - рідне село Шевченкове (колишня Кирилівка) Звенигородського району Черкаської області. Кожна розповідь, кожен спогад по-своєму цікаві й повчальні. Через пам'ять роду вони передають неповторний дух минулого нашої української землі, доторкуються душею до коріння Шевченкового роду.

 

 

 

 

 

 

                                                      За чисте довкілля!

      5 квітня Розумівський старостинський округ, працівники ФАПу, працівники культури, історико-архітектурного заповідника родини Раєвських, дитячого садочка «Сонечко»  долучилися до загальноукраїнської щорічної акції «За чисте довкілля».

     У рамках акції – прибирання біля могили Чорного ворона та пам’ятного знака Юрію Горліс-Горському, вирізання порослі на узбіччі доріг, прибирання територій та квітників біля сільського будинку культури, території  пам’ятної архітектури Свято-Воздвиженської церкви.  Працівники дитячого садочку разом зі своїми вихованцями упорядкували клуби, вулицю «Соборна», яка веде малюків до дитячого садочка. Дякуємо всім небайдужим хто долучився до акції.

                                     Світ книжковий, дивовижний і казковий!

        Щороку чарівна весна приносить нам традиційне і довгоочікуване свято - Всеукраїнський тиждень дитячого читання — час, сповнений дивовижного книжкового розмаїття. Початок цій чудовій традиції було покладено майже 70 років тому. Започаткована дана акція у 1943 році письменником Л. Кассилем під назвою «Книжкові іменини», тільки книжки святкують іменини не один раз на рік, а цілий тиждень, і це відбувається щороку в кінці березня.  З нагоди Всеукраїнського тижня дитячого читання під гаслом «Читацька родина єднається заради вільної країни» Розумівська філія завітала до наймолодших читачів Розумівського дитячого садочку «Сонечко» на літературний сніданок «Книжка кличе на гостини, бо у неї – іменини!».   Діти з цікавістю слухали розповідь про призначення бібліотеки,  ознайомилися з сучасною дитячою літературою на книжковій виставці «Книжка відкривається – мандрівка починається».  Найцікавішою нам було у майстерні ілюстрації «Дитячий світ», де виготовляли книжкові закладки та аплікації. Також юні читачі послухала казку «Лисичка йде до бібліотеки», Лореца Паулі і Катрін Шерер, а потім разом згадували в яких казках ще зустрічається ця хитра тваринка.  Ми весело провели час, та стали юними користувачами бібліотеки.

     Приходьте дітки до бібліотеки, читайте, навчайтесь! До нових зустрічей!

 

    

                           Непрочитані листи з нацистської неволі

                               Розумівських остарбайтерів!

      Команді громадської організації «Після тиші» усі «остарбайтерські» листи з Німеччини до Розумівки, вдалося знайти у Державному архіві Кіровоградської області. Це ті, які не дійшли до адресатів і майже 80 років зберігалися на архівних полицях. В недалекому майбутньому ГО «Після тиші» в селі Розумівка планують презентувати листи «Розумівських остарбайтерів», яких нацисти вивезли на примусові роботи до Німеччини, а для нащадків  вручять копії цих листів. 

       Андрію Усачу вдалося виявити 38 листів Розумівських остарбайтерів, які  писали своїм рідним під час перебування в Германії.

 З них:

1.                Безлюдько Оксана - 2 листи

2.                               Безлюдько (Бідненко) Пелагея Харитонівна - 3 листи

3.                             Безносенко (Федченко) Оксана Пилипівна - 2 листи

4.                           Бідненко Олексій Володимирович - 1 лист

5.    Бурлака Микола Федорович - 1 лист

6.    Бурлака Михайло - 1 лист

7.    Джоган (Мачак) Наталія Андріївна - 3 листи

8.    Журба Антоніна Михайлівна - 1 лист

9.    Журба (Вовченко) Марія Микитівна - 1 лис

                   Задорожна (Куценко) Євдокія Іванівна - 1 лист

1              Зеленько Антон Прокопович - 2 листи

1             Зеленько Катерина Гордіївна - 1 лист

1             Зеленко (Поліщук) Уляна Юхимівна - 1 лист

               Красюк Онися Григорівна - 1 лист

                  Куценко Марія Дем'янівна - 1 лист

1              Куценко Параска Федорівна - 1 лист

                      Марченко Володимир Пимович - 1 лист

1                  Мачак Дмитро Макарович - 1 лист

1                Мошуренко Василь - 1 лист

                   Мошуренко Тетяна Володимирівна - 2 листи

                     Мошуренко Федора Михайлівна - 2 листи

2                  Сметана Анна Устимівна - 1 лист

2                    Яновська Марія Карпівна - 1 лист

 

      Авторство ще 6 листів поки не вдалося точно встановити.  Про частину з цих людей є інформація (цитати зі спогадів, фото» на виставці «Як у Германії гірко жилося нам», яка була відкрита в минулому році в селі Розумівка.

 #тижденьпоезії2024

                                                             Митець, народжений Україною!

         

        Національний тиждень читання поезії 2024: «Ріки незмінно течуть додому» – із глибокою шаною і любов’ю до тих, хто береже й відвойовує наші доми й до тих, хто за дім віддав найцінніше. Із гарячим серцем і полум’яною надією до тих, хто повернення додому чекає.

       Тема тижня поезії 2024 – ДІМ. Гаслом став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової – «Ріки незмінно течуть додому». Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Дім для нас тепер про повертання і чекання, про безумовну віру в тих, хто за цей дім бореться. Дім – це світло, котре гріє, навіть, коли вас розділяють тисячі кілометрів. Дім – це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини. Дім – це Україна.

    До вашої уваги презентуємо вірш «Дитинство», який написала наша читачка Валентина Вовченко. У вірші Валентина описує барви життя та згадує своє дитинство, які ми всі беремо у своє доросле життя. Напевно, у вірші «Дитинство» ви впізнаєте і себе!

          ДИТИНСТВО

Світило сонце нам у вікна вранці,

А ми малі ще спали на лежанці.

Холодний ранок, поки ми вставали,

Чорногузи в дворі шпуриш топтали.

Стають поважно, голосно клекочуть,

Вони гуляють, діти їсти хочуть.

Сидять тихенько у гнізді і ждуть,

Коли батьки їм жабу принесуть.

Маленький стільчик, дід курив в дворі,

Шаплик під стріхою на радість дітворі.

У плотні дід працює, стружка всюди,

Замовить двері, вікна ходять люди.

Бабуся день у день готує їсти,

Втомилася, бо не лягти ні сісти.

Шипучка з квасу, борщ з печі,

Солодкі сухарі, коржі і калачі.

А ми добавимо сахарю і солі,

Я не забуду смак солодкої квасолі.

Найбільш запам’яталось у житті,

Як довго молоко топилось на плиті.

Ходили фосою по кладці далі й далі,

В обід доїть корову тьоті Галі.

Плигають жабки, у повітрі мушки,

У копанці сховались холодушки.

Згадала ще, як сильно я раділа,

Як ластівка у хату залетіла.

І яблука солодкі, запашні,

Та абрикоси хоч малі такі смачні.

Сідає сонце, тягне холодок,

Запахла м’ята і п’янить бузок.

А діти ще гуляють у дворі,

Хоч ноги покусали комарі.

І вікнами привітно світить хата

Ми сидимо, чекаємо маму й тата.

Малюнок до вірша "Дитинство" намалювали Віта та Максим Вовченко.