Чорна спадщина Чорнобиля

 Чорнобиль у літературі: книги про українську трагедію

       38 років тому світ сколихнула страшна новина – сталася трагедія, яка увійшла в історію людства під назвою Чорнобильська катастрофа, найбільша техногенна аварія ХХ століття. Відтоді Чорнобиль став зоною душевного болю і постійної тривоги мільйонів українців. Від 26 квітня 1986 року увесь український народ живе «до» і «після» катастрофи на ЧАЕС.

     Долі багатьох людей різних професій – військових і цивільних, які стали свідками, учасниками, героями та жертвами Чорнобильської трагедії, змінилися назавжди. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони, які лунатимуть за тими, кого вже немає. Пам’ять про трагедію незагоєною раною залишиться в душі нашого народу. Подвиг, який здійснили ліквідатори Чорнобильської АЕС, ніколи не буде забутий.

      До Дня Чорнобильської трагедії в бібліотеці підготовлено книжкову виставку «Чорна сповідь моєї Вітчизни», яка містить документальні і художні твори про жахливі наслідки аварії, спогади про тих, хто ціною власного життя врятував світ.  

      Книги про Чорнобильську трагедію є актуальними не тільки перед черговою річницею з дня аварії. Їх варто почитати тоді, коли ми починаємо усвідомлювати, як незначні дії окремих людей здатні вплинути на життя всього світу. Тільки усвідомлення значущості катастрофи, що відбулися на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС у квітні 1986 року, вбереже майбутні покоління від згубних вчинків та необміркованих дій.

       Майже щороку в українських та закордонних видавництвах виходять книги про Чорнобильську трагедію. Художні видання про катастрофу наповнені переживаннями та тужливими спогадами про минуле.

                                                      Гірчить Чорнобиль крізь віки

            26 квітня виповнюється 38-ма річниця Чорнобильської трагедії. Аварія, яка призвела до однієї з найбільших екологічних катастроф в історії людства.    Для України, для всіх, хто причетний до трагедії, життя поділено на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Тридцять вісім  років назад у ту мирну весняну, українську ніч на берегах Прип’яті люди не забудуть ніколи. О 1 годині 24 хвилини 40 секунд, коли містечко атомників Чорнобиль, Прип’ять і вся Україна міцно спали безтурботним сном, раптом пролунав вибух і над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції велетенське полум’я несподівано розірвало нічну темряву.  З усіх куточків України до ЧАЕС з'їжджалися тисячі людей: хіміки та фізики, військові, солдати-строковики, будівельники, бульдозеристи, водії, кранівники. З перших днів трагедії вісім осіб жителів сіл Розумівки та Миколаївки  були  призвані на ліквідацію наслідків аварії Чорнобильської катастрофи.  

 

       Голинський Петро Петрович

      Горобець Анатолій Борисович

      Волков Микола Іванович

      Джоган Іван Микитович

     Зименко Дмитро Михайлович      

     Кривенко Іван Васильович

     Куценко Василь Петрович

     Христенко Віктор Вікторович

        Староста сіл Миколаївка та Розумівка Микола Христенко, завідувачка філією «Музей історії села Розумівка» КУ «Олександрівський краєзнавчий музей» Анна Горобець, директор Розумівського сільського будинку культури Світлана Куценко, тех.працівник  Інна Задорожня, бібліотекар Розумівської філії КЗ «Центральна бібліотека» Любов Журба особисто привітали наших односельців ліквідаторів на ЧАЕС. Подякували їм за героїзм, самовідданість та мужність в тих екстремальних обставинах, не шкодуючи власного здоров’я та життя, працювали в зоні радіаційного лиха. Побажали міцного здоров’я, життєвої енергії, сімейного затишку, щастя та мирного неба над Україною.

      Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії кого немає поруч з нами.  На превеликий жаль в живих уже немає Голинського П.П.,  Горобця А.Б., Джогана І.М., Христенко В.П.

     За роком спливає рік, але для України Чорнобиль залишається незагоєною раною. Серед усіх трагедій, чорнобильська катастрофа несе у великих масштабах забруднення екологічної сфери. 26 квітня 1986 року,  ця дата назавжди залишиться в пам'яті людства.

 

                      У Розумівському старостинському окрузі

продовжується роботи по благоустрою 

         Сьогодні 19 квітня в рамкам Дня довкілля в нашій державі (національне екологічне свято) працівниками старостинського округу, Розумівського сільського Будинку культури, КУ «Олександрівський краєзнавчий музей» філії «Музей історії села Розумівка», Розумівської філії КЗ «Центральна бібліотека», працівником КП «Оберіг – АКВА», робітником з благоустрою, були проведені роботи з упорядкування паспортизованого сміттєзвалища а саме: приведення території сміттєзвалище до належного санітарного естетичного стану.  

       З метою підвищення усвідомленості населення екологічних і природоохоронних питаннях на вайбер сторінці Розумівка опубліковано звернення до жителів старостинського округу.   

                  Дякуємо всіх учасників за проведену роботу.

 

                          Микола Лисенко – праправнук Тараса Шевченка                    завітав до Розумівської бібліотеки!

     Нещодавно  до нас  завітав  праправнук Великого Кобзаря Лисенко Микола Павлович, який подарував читачам власне видання з автографом «Коріння Шевченківського роду». Ми щиро дякуємо автору Миколі Павловичу за найцінніший подарунок - книгу, яку прочитає не один десяток користувачів нашої книгозбірні.

     Микола Лисенко – праправнук Тараса Шевченка по брату Йосипу. Народився у лютому 1949 року на Волині, а вже у 1959 сім’я Лисенків переїхала до села Шевченкового, на батьківщину Кобзаря. Закінчив Шевченківський гідромеліоративний технікум, Київський технологічний інститут харчової промисловості. Працював на харчових виробництвах Черкас та Києва. Микола Павлович активно займається громадською діяльністю, є одним із співзасновників Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т.Г.Шевченка, покликаного пропагувати культурну спадщину Кобзаря. У 2010 році узяв участь у Всеукраїнському пошуковому конкурсі «У нас одне коріння» та отримав диплом першого ступеня, а 2013 року його ім'я внесене до Книги рекордів України за відтворення найбільшого генеалогічного дерева в Україні. Дослідження родового дерева Тараса Шевченка, однією з гілочок якого є сам автор, мабуть, є головною справою всього життя Миколи Павловича. Ним була проведена титанічна пошукова робота (яка продовжується і нині): спілкування та листування з нащадками роду Шевченків, опрацювання документів у бібліотеках, музеях, архівах України та колишніх республік Радянського Союзу. В результаті знайдені та впорядковані дані про більш як 1300 нащадків Кобзаря з усіх куточків земної кулі, зібрані сотні фотографій, майже повністю досліджене історичне коріння роду з діда-прадіда.  Важливим завданням для себе Микола Павлович вважає не лише передачу наступним поколінням інформації про родовід Тараса Шевченка. Своєю працею він сподівається заохотити українців цікавитися своїм минулим, досліджувати рід та зберігати пам’ять про своїх предків, висловлюючи таким чином повагу до них. «Знайти свій родовід, зберігати про нього нетлінну пам’ять – означає любити Батьківщину», – так вважає дослідник. Результатом досліджень М.П.Лисенка стала книга «Коріння Шевченкового роду», яка вийшла друком 2013 року. Презентація її відбулася у заповіднику 10 березня 2013 року, у день пам'яті Кобзаря. Перший наклад був занадто малий (1000 екземплярів), зважаючи на наукову цінність матеріалу та важливість проведеної роботи. Не кожен, хто цікавиться генеалогією Кобзаревого роду, зміг отримати книгу до своєї колекції. Отож, у 2015 році у львівському видавництві «Апріорі» світ побачило вже друге, доповнене видання. Додатком до першого видання «Коріння Шевченкового роду» стало генеалогічне дерево роду Шевченків, викладене у PDF-форматі на електронному носії (CD-диску). На сьогодні цей неоціненний матеріал – родовід найвідомішого українця - є у вільному доступі у мережі Інтернет.

Джерело:   https://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua/mytci/lysenko.html

  

                        Книга «Коріння Шевченківського роду», автор Микола Лисенко

    Доля розкидала рід Шевченків країнами ближнього і далекого зарубіжжя - Прибалтика, Україна, Росія, Франція, США, Англія, Польща, Японія, Австралія та інші. Та в центр спогадів нащадків цього роду - рідне село Шевченкове (колишня Кирилівка) Звенигородського району Черкаської області. Кожна розповідь, кожен спогад по-своєму цікаві й повчальні. Через пам'ять роду вони передають неповторний дух минулого нашої української землі, доторкуються душею до коріння Шевченкового роду.

 

 

 

 

 

 

                                                      За чисте довкілля!

      5 квітня Розумівський старостинський округ, працівники ФАПу, працівники культури, історико-архітектурного заповідника родини Раєвських, дитячого садочка «Сонечко»  долучилися до загальноукраїнської щорічної акції «За чисте довкілля».

     У рамках акції – прибирання біля могили Чорного ворона та пам’ятного знака Юрію Горліс-Горському, вирізання порослі на узбіччі доріг, прибирання територій та квітників біля сільського будинку культури, території  пам’ятної архітектури Свято-Воздвиженської церкви.  Працівники дитячого садочку разом зі своїми вихованцями упорядкували клуби, вулицю «Соборна», яка веде малюків до дитячого садочка. Дякуємо всім небайдужим хто долучився до акції.