ЕКСКУРСІЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО БІБЛІОТЕКИ 
                       БІБЛІОТЕКА КНИЖЧИН ДІМ І НАМ УСІМ ЦІКАВО В НІМ.
        Для учнів першого класу у бібліотеці пройшла екскурсія, під час яких учні познайомилися з правилами роботи у бібліотеці, оглянули книжкові виставки, книги, представлені у дитячому куточку для читання молодшими школярами. З захопленням та цікавістю малята слухали розповідь бібліотекаря про казковий дім, де живуть різноманітні книжки. Дізнались про те , що можна прочитати про рідний край, про найдивовижніші у світі машини, про перші літальні апарати і космічні кораблі. Чимало тут і казок. Для першачків виявився повчальним бібліотечний урок «Про книгу та бібліотеку», який пояснював наскільки важливо у дитинстві читати і як необхідно відвідувати бібліотеку та користуватися книгами. А особливо сподобались комп'ютери. Після екскурсії, діти були ознайомлені з правилами користування бібліотекою, вибрали собі книжечки та пішли додому з книгами в руках і усмішкою на обличчі.

                                             Двері бібліотеки завжди відкриті для Вас.

                       Час і досі не загоїть рану – Афганістану….

       Пережита афганська війна – невід’ємна частина нашого минулого. І тільки ми можемо розповісти нинішньому поколінню про загиблих і тих, що залишилися живими. 15 лютого жителі нашого села та учні школи  вшановували світлу пам’ять нашого земляка Зеленька Василя, який загинув виконуючи інтернаціональний обов’язок.

      Не одним сивим пасмом закосичена ця дата — 15 лютого, день, коли нарешті в далекому 1989 р. закінчилась для народів колишнього СРСР десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані. Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. Чекання вибілило скроні і батькам Зеленько Миколи та Зеленько Ганни які так і не дочикалися свого синочка.  

Очі туманить ядуча сльоза,

 Руки скувала утома,

 Палить їй душу афганська гроза —

 Син не вернувся додому.

 В неї він був ясночолий, як світ,

 Сонячно так усміхався,

 Ще й двадцяти не було йому літ,

 Юним навік і зостався.

 Ясеночки! Синочки! Сини!

 Колосочки вкраїнського поля,

Скільки ж вас не вернулись з війни? 

 Скільки гибіє ще у неволі?

 ...Роки летітимуть, мов журавлі,

 Та не полегшає втрата,

 Доки ходитиме по землі Мати солдата.

        За 10 років війни в Афганістані з 1979 по 1989 роки пройшло майже 700 тисяч осіб, серед них 30% були українці. В Олександрівському районі 300 осіб молодих юнаків брали участь у бойових діях на території Афганістану. На Афганській землі свій інтернаціональний обов’язок виконували також наші жителі села Розумівки: Вовченко Людмила Андріївна 1984-1985 рр. – медсестра, Безлюдько Іван Миколайович 1985-1987рр.- офіцер, Поліщук Василь Григорович 1982-1984рр. – офіцер, Задорожній Андрій Федорович 1984-1985 рр. – шофер, Голинський Анатолій Володимирович 1985-1986 рр. – шофер.

      Захід пройшов в народному музеї історії села Розумівки був присвячений 24 річниці виведення радянських військ з Афганістану, в сільській бібліотеці була представлена книжкова виставка «Афганістан – наша кривава рана». На заході були присутні учні школи,  жителі села, сільський голова Микола Христенко та працівники культури.