Де ти, доле України?
пʼятницю, 28 липня 2023 р.
четвер, 27 липня 2023 р.
Державність вимріяна поколіннями
28 липня, ми відзначимо День Української
Державності - день, який підтвердить тисячолітню історію
нашої культури, нашої самобутності, традицій та звичаїв. Але вже наступного
року свято відзначатиметься 15 липня з огляду на перехід Православної церкви України та Української
греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря. День Української
Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У
це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до
сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава. Цей
день відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують
памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України. Історія
українського державотворення сягає своїми витоками середньовічної держави,
центром якої був Київ. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як
політичний і культурний центр України. Герб (тризуб) є нашим давнім символом.
Сьогодні наше суспільство об’єднує той же знак, що об’єднував і Русь. Ми є
спадкоємцями Русі, Тризуба Володимира Великого. Прийняття
у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Русь
підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю
європейських держав того часу. Традиції у розбудові загальноєвропейського
культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське
князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка,
Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла
Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна. Державний герб – це символ, що презентує
країну як суверенну незалежну державу. Він зображується на офіційних документах,
печатках, грошових і знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах,
бланках державних установ. День Української Державності нероздільно пов’язаний
із розвитком війська та військовими традиціями. Захисники нашої державності є
нащадками воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, воїнів УПА. Сучасні
Збройні сили України, стримуючи агресора – російську федерацію, захищаючи
суверенітет і незалежність України, доводять, що українці –незламні. За час
існування комуністичної тоталітарної системи ні Голодомор 1932–1933 років, ні
масові репресії, ні Великий терор, економічні та політичні експерименти не
змогли викорінити державницькі устремління українців.
16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла
Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство,
самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території,
незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.
24 серпня 1991 року Верховна Рада
Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою
відліку сучасної державності. Насправді ж відбулося відновлення державного
суверенітету, за який українці боролися тривалий час. Проголошення державної
незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді Радя́нського Сою́зу та
остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 1 грудня 1991 року на
всеукраїнському референдумі український народ абсолютною більшістю голосів
підтвердив прагнення жити в самостійній державі.
Берегти єдність зараз, працювати разом
на перемогу – це найважливіше національне завдання, яке всі ми обов’язково
виконаємо. А отже, захистимо країну в цій війні за незалежність та підтримаємо
Збройні Сили України.
Наша
дума, наша пісня
Не
вмре, не загине…
От
де, люде, наша слава,
Слава
України!
Рання письмова згадка у вірші «До
Основ’яненка» Тараса Шевченка 1840 року.