ГОЛОДОМОР - трагедія Українського народу

     Український народ: випробування голодом-Великий Голод не оминув жодної української родини. Про нього довго, надто довго мовчали, не згадуючи навіть на родинній кухні. Чи знаєте ви, чому у вашого дідуся — жодного брата-сестри, хоч він — з багатодітної родини?.. Відходять у вічність останні свідки страшної трагедії українського народу. Розпитаймо своїх рідних, сусідів, що вони пам’ятають про Голодомор. Ця правда потрібна нам усім!

     Години пам'яті "У той рік заніміли зозулі..." присвячена  80 роковинам Голодомору 1932-33 рр., відбулася в сільській бібліотеці, представлена виставка "Земля стогнала, плакала, молила..". В народному музеї історії села Розумівки директор музею провела екскурсія "Голодомор 1932-33 рр., в селі Розумівка".

                              

                                         У 2013 році -80 роковини Голодомору.      

   Щороку, в четверту суботу листопада  пам'ять про мільйони втрачених життів,  біль тисяч родин об’єднує нас і тисячі людей запалюють та приходять до пам’ятних знаків, у своїх містах і  селах, щоб вшанувати невинно убієнних голодом українців. Жителі села, сільський голова Микола Христенко, громадськість села  взяли участь у поминальній панахиді яка відбулася о 15⁰⁰ годині на нашому кладовищі біля пам’ятного знаку нашим односельцям які померли в часи голодомору 1932-1933рр.. Провів її настоятель Свято-Хрестовоздвиженської церкви протоієрей Михаїл. До пам'ятного знаку після панахиди присутні поставили запалені свічки.

    Заступник голови обласної державної адміністрації Арсірій Ярослав Олександрович відвідав територію Розумівської сільської ради зокрема Свято-Воздвиженську церкву та усипальницю родини Раєвських, де провів робочу нараду, по питанню  проведення реставраційних робіт на даному об’єкті. Також відвідав Розумівську с/р та об’єкти соціального призначення, житлово-комунальне підприємство, відділення зв’язку, сільський Будинок культури, сільську бібліотеку, народний музей історії села Розумівки.

 

                  Свято козацької слави

          У  глибоку давнину, в козацькі часи, де б не будували Запорізьку Січ, у її центральній частині завжди споруджували церкву Богородиці, яку козацтво вважало своєю заступницею. Тричі на рік збиралася козацька рада - на Різдво, Великдень та Покрову. Ось чому Покрова здавна вважалася важливим козацьким святом. Уже котрий рік поспіль у селі Бірки Олександрівського району серед соснового бору відбувається свято козацької слави.

      І ось також цього року 12 жовтня напередодні великого свята Покрови Пречистої Богородиці - у лісі виросло справжнє козацьке містечко. Півколом розмістили свої курені Єлисавеградківська, Веселівська, Івангородська, Підлісненська, Розумівська, Староосотівська, Цвітненська, а також Ясинівська сотні. На свято завітав голова Кіровоградської обласної ради Микола Ковальчук та керівництво Олександрівського району.
        Учасників свята привітали голова Кіровоградської обласної ради Микола Ковальчук, голова Олександрівської районної державної адміністрації Валерій Авксентьєв, голова районної ради Василь Скляренко та інші запрошенні.  

            Розумівська сотня зібралась на святкуванні на чолі з головою сільської ради Миколою Христенком, народним аматорським фольклорним колективом "Барвінок" та троїстими  музиками, директором БК Світланою Куценко, а також отаманом козацького загіну Михайлом Мачаком. Розумівська сотня біля свого куреня зустрічали  голову Кіровоградської обласної ради Миколу Ковальчука та керівництво Олександрівського району хлібом сіллю та піснями.

     

                                       Україна: кроки незалежності

      24 серпня 2013 року наш народ святкує двадцять другу річницю незалежності України. Про довгий та тернистий шлях нашої країни до свого суверенітету матимуть змогу згадати читачі бібліотеки села Розумівки. Святковий урочистий захід з нагоди 22-ї річниці Незалежності України відбувся в приміщенні Розумівського БК, а також пройшов святковий концерт присвячений Дню Прапора та Дню Незалежності України „Немає кращої землі, ніж та, що зветься Україна”. Щирими словами вітань, гучним концертом, тематичною виставкою, відзначила Розумівщина свято незалежності нашої України. У святковому заході взяли участь керівники району голова РДА Валерій Авксентьєв та голова районної ради Василь Скляренко, особисто вітали жителів села Розумівки з 22-ю річницею незалежності України та вручили нагороди кращим трудівникам села за значний внесок у соціально-економічний розвиток території, активну громадську позицію та знагоди 22-ї річниці Незалежності України. Почесною грамотою районної державної адміністрації районної ради нагороджений трудовий колектив Розумівської сільської ради сільський голова Микола Христенко, грамотами районної державної адміністрації та районної ради - Тетяна Голинська завідуюча ФАПом села Розумівки, директор Роумівської школи І-ІІІ ступенів Валентина Джоган, Олексій Задорожній - директор житлово-комунального підприємства села Розумівки.

       Гарний концерт подарували розумівцям учасники художньої самодіяльності з Олександрівки, також Народний самодіяльний фольклорно-етнографічний ансамбль "Барвінок", і найменші учасники танцювального дитячого колективу Розумівського сільського БК.

       23 червня 2013 року об 11.00 у нашому мальовничому селі Розумівка Олександрівського району відбулося обласне свято фольклору "Невичерпні джерела". У святковому дійстві взяли участь близько тридцяти кращих аматорських фольклорних колективів області. Серед яких був і фольклорний аматорський автентичний колектив «Барвінок» Розумівського сільського будинку культури. Учасники свята вшанували пам'ять загиблих воїнів, відвідали Свято-Хрестовоздвиженську церкву та усипальницю родини Раєвських. Урочисте відкриття "Невичерпних джерел" відбулося на схилах Бондарського ставка. У програмі – автентичні українські народні пісні, фрагменти традиційних обрядових дійств зелених свят, народні гуляння. На святі була презентована виставка робіт майстрів декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва Олександрівського району. 

                                               Свято останнього дзвоника

          Шкільні роки — це найсвітліша, найбезтурботніша пора у житті. Іншої такої не буде, бо життя дасть кожному свої уроки, у нього свої закони, свої круті віражі, свої пороги, через які не кожному переступити, яких не кожному здолати, а школа — це той час, коли все легко, все можливо. Ростуть діти, дорослішають із класу в клас. Ще тільки зустрів їх шкільний поріг — маленьких, наляканих новим і невідомим, а вже ось вони — випускники, стоять на цьому ж таки порозі — дорослі, гарні, веселі і трохи сумні через розлуку, яка скоро настане.

 Ось він — рідний поріг у школі:

 Одночасно і фініш, і старт!

 Хай чудовими будуть долі,

 Бо прожити життя — не жарт!

      І хочеться на цьому порозі побажати дорослим-дітям, нашим дітям, щастя і радості, успіхів і перемог. А зараз — шкільна лінійка, остання лінійка у їхньому житті, у шкільному житті. Хай вона запам’ятається їм світлою, радісною, а рушники, які подарують їм мами, хай будуть оберегом.    

      Директор  ДП «Олександрівський лісгосп», депутат районної ради  Олександр Петрович Синявський, вже не перший рік опікується Розумівською загальноосвітньою школою І – ІІІ ступенів,  ось і в цьому році завітав до нашої школи. Привітав в першу чергу, випускників із їх святом, а також вчителів і учнів із закінченням навчального року, і вручив подарунки, які стали для школярів приємним сюрпризом. До вітань долучився сільський голова Микола Васильович Христенко. Він висловив глибоку вдячність усім педагогам школи за працю, за те, що силою їхньої думки і теплом душі твориться майбутнє країни, а також побажав випускникам щасливої долі, вагомих успіхів у житті.  До привітань та побажань приєдналися, директор школи Джоган Валентина Миколаївна, класний керівник Токар Володимир Іванович, та батьки випускників. Під час заходу кращі учні школи були відзначенні грамотами, подяками, похвальними листами.

     Дорогі випускники!     Школа для вас сьогодні - вже історія. Одинадцятирічна історія маленьких перемог і поразок. І, як будь-яку історію, її треба пам'ятати, поважати і до неї треба повертатися. Повертайтеся до школи в новому статусі гостей, з посмішками і легким серцем. Ви переконаєтеся і здивуєтеся, як вам будуть раді. Сьогодні настав день, коли наші діти, наші пташенята стають на крило, щоб злетіти у вись. Попереду — невідомість, загадкове майбутнє.     Позаду — тихий берег дитинства, до якого ще не раз захочеться повернутися. А дітям хочеться сказати . Ви вирушаєте у подорож життям. Це нелегкий шлях, на якому може бути безліч пасток. І тому в кожного з вас за плечима має бути певний багаж..

Перше, що ви маєте захопити із собою в дорогу — це знання. Беріть їх у максимальній кількості. Друге, що ви маєте взяти з собою, це любов і волю до праці. Життя не терпить гультяїв та дармоїдів. Тільки знання і праця разом узяті можуть подолати нелегку дорогу життя. У кожного у вас у житті нехай з’явиться слуга, якого звати Ясам! І ви побачите, що вдвох набагато легше йти по життю. А:

Життя — це шанс. Скористайся ним.

Життя — це краса. Милуйся нею.

Життя — це мрія. Здійсни її.

Життя — це виклик. Прийми його.

Життя — це обов'язок. Виконай його.

Життя — це гра. Стань гравцем.

Життя — це цінність. Цінуй його.

Життя — це скарб. Бережи його.

Життя — це любов. Насолоджуйся нею.

Життя — це таїна. Пізнай її.

Життя — це пісня. Доспівай її.

Життя — це боротьба. Розпочни її.

Життя — це безодня невідомого — не бійся ступити в неї.

Життя — це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове — не марнуй його.

Це твоє життя. Борони його.

Ось ті основні цінності, що ними ви маєте запастися, вирушаючи в життєву дорогу й готуючись до великого іспиту. Якщо ви візьмете цей багаж із собою у життя, то перемога буде за вами. І кожен новий день, кожен світанок ви очікуватимете з нетерпінням. В добру путь, дорогі випусники. Хай вам щастить!

                              

                           ЧОРНОБИЛЬ - ТРАГЕДІЯ СТОРІЧЧЯ

      Радіонукліди... Скільки тривоги внесли ці слова у наше життя! З'явилися нові тривоги, і головна з них — майбутнє нашої планети. Біда причаїлася скрізь: і у ґрунті, й у воді, у повітрі, у їжі. Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля, хоча ще квітують і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його цілющими дарами. Чорний круг невідомо скільки років залишиться незагойною раною на лоні природи, закарбується у серцях людей, які покинули рідні домівки, обжиті, влаштовані місця, могили своїх батьків. З цієї чорної квітневої ночі 1986 року минуло 27 років. Учням Розумівської ЗОШ  9 – 11 класів та вчителям Голинській Н.А., Куценко Л.В., директор школи Джоган В.М., які були запрошенні на годину пам’яті,  була представлена презентація «Чорнобильська трагедія – біль України», виставка книг «Чорнобиль – скорбота пам’яті». 

       Офіційна довідка (середина травня 1986 року). Із зони вивезено понад 90 тисяч жителів; загублено 48 тисяч гектарів земельних угідь; виведено із ладу 14 підприємств; 15 будівельних організацій; втрачено 900 тисяч квадратних метрів житла; 10400 приватних будинків. Через 20 років після аварії Чорнобильська зона стала унікальним природним заповідником. Сюди повертаються рідкісні тварини. Чорнобильська зона вже не є закритим об'єктом, іноземним туристам дозволено фотографувати на тлі саркофагу, відвідувати мертве місто Прип'ять, околиці рудого лісу.

Безумство хоробрих – вогонь на вогонь,

I полум’я серця, і вітер долонь,

Де подвиг і подих в єдине злилось.

Як рідна земля і розбурхана вись.

Безумство хоробрих – життя за життя,

Щоб тільки лишилися мати й дитя.

Не всі виживають, та житиме світ —

I спів материнства, і день-первоцвіт.

А думка людська пам’ятатиме вас,

А пам’ять людська повертатиме вас.

         У 1986 року коли сталася трагедія на ЧАЕС, сім осіб жителів села Розумівки були призвані на ліквідацію Чорнобильської катастрофи. Кривенко Іван Васильович, Голинський Петро Петрович, Горобець Анатолій Борисович, Куценко Василь Петрович, Волков Микола Іванович,  Христенко Віктор Вікторович, Джоган Іван Микитович. На превеликий жаль в живих уже немає Голинського П.П.,  Горобця А.Б., та Джогана І.М , але подяка 05.09.1987 року та нагрудний знак «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» Джогана Івана Микитовича зберігаються в народному музеї історії села Розумівки які були представлені учням школи.

       За днями дні — минув повільно рік, за днями дні — і 27-й минає. Нехай же лихо наше проминає  і в світі не повториться. Ні! Ні! Хай стане мир міцнішим у стократ, Хай над землею чисте небо буде. Чорнобиль — попередження, набат. Його уроків людство не забуде.