Інформаційний вісник «Правова абетка усиновлення»

Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові

       У разі коли усиновлена дитина тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану, усиновлювачі зобов’язані забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України після пред’явлення документів, перелік яких визначений пунктом 82-2 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905 (із змінами від 24 травня 2022 року). За фактом передання усиновленої дитини усиновлювачам посадовою особою консульської установи України у присутності усиновлювачів складається акт про передання усиновленої дитини, в якому зазначається факт прийняття дитини усиновлювачами, особа, яка здійснювала догляд за дитиною до її передання усиновлювачам, посадова особа консульської установи України, в присутності якої здійснювалося передання дитини, особа усиновлювачів, їх підписи, реквізити рішення суду про усиновлення дитини, дата та місце передання дитини усиновлювачам.

                           Хто підлягає усиновленню?

      Облік дітей, які можуть бути усиновлені, здійснюється службами у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Нацсоцслужбою.

                                 Хто може усиновити дитину?

        Відповідно до статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.

          Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі

      Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.

                      До заяви додаються такі документи:

копія паспорта; довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби. У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід; копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі); висновок про стан здоров'я кожного заявника; засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством; довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника; копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

       В умовах воєнного стану, усиновлення дітей, які перебувають на території України, можливе лише в тих регіонах, де немає воєнних дій та працюють державні органи влади України. Діти, які залишились сиротами внаслідок воєнного конфлікту та ще не перебувають на обліку з усиновлення, не можуть бути усиновленими.

                 Порядок звернення до суду про усиновлення дитини.

       Відповідно до ст. 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання. Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами:

копії паспорту; копії свідоцтва про одруження; копії свідоцтва про народження дитини; характеристика на заявника з місця роботи; довідка про доходи; характеристика на дитину з навчального закладу; висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем; довідка про відсутність судимостей; довідка про стан здоров'я; довідка про реєстрацію за місцем проживання; квитанція про сплату судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 01.01.2024 рік це складає 605 грн 60 коп.; копії заяв.

           Заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, місце проживання дитини, відомості про стан здоров’я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини. Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров'я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

                                                              Будьмо толерантними!

Мета: вчити «творити» добро через добрі справи, оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємодопомоги; розвивати уявлення про такі поняття моралі, як доброта, чуйність, уважність, доброзичливість, співчуття; виховувати толерантне ставлення до людей-інвалідів, доброзичливе відношення, вміння співчувати людині, бажання прийти на допомогу та робити (хоч ненадовго) їх щасливими.

Б

                   І завжди будеш ти світить над цілим Всесвітом, Тарасе!

   Чимало наших співвітчизників прославили імʼя України своєю творчою працею як у рідній землі, так і по всьому світу. Та є серед українців постать, велич якої не може поміститися у рамки національного буття – постать світового, планетарного масштабу, яка є скарбом усієї людської цивілізації. Його називають пророком, ім’я якому – Тарас…

    В рамках конкурсу «Бібліотекар: майстерність без меж – 2024» Розумівська філія КЗ «Центральна бібліотека» представляє літературно-поетичний вернісаж «Слово Тараса об’єднує Україну». Поезію Тараса Шевченка читають і, зовсім юні і поважні, сивочолі. Поетичний вернісаж об’єднав різні покоління. Вірш Т.Г.Шевченка «Не завидуй багатому...» декламує Джоган М.М.

 

                         День пам'яті захисників України – згадаймо кожного,

хто загинув за її Незалежність, суверенітет і територіальну

цілісність України.

     29 серпня до дня пам'яті Захисників України, працівники культури, працівники Розумівського старостату вшанувували пам’ять воїнів, які загинули в боротьбі за незалежність, за суверенітет і територіальну цілісність України хвилиною мовчання та покладанням квітів на розумівському кладовищі. На тимчасовій алеї новітніх героїв в центрі села,  віддавали шану Джогану Дмитру Валерійовичу, Скрипніченку Василю Івановичу та Христенку Олександру Вікторовичу. Також було покладено квіти до могили отамана Чорного Ворона та його побратимів героїв-холодноярців  1917-1921 років та до пам’ятного знака видатного діяча доби  УНР Юрія Горліса Горського.

                          День пам'яті захисників України – згадаймо кожного,

хто загинув за її Незалежність, суверенітет і територіальну

цілісність України.

     Сьогодні, 29 серпня в Україні вшановують всіх захисників, які загинули, обороняючи країну від російських окупантів. День пам'яті загиблих захисників держава започаткувала у 2019 році, встановивши дату 29 серпня – день трагедії під Іловайськом. 29 серпня ми згадуємо не лише тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а й десятки тисяч полеглих захисників і захисниць України в сучасній російсько-українській війні від 2014 року.

    Саме 29 серпня 2014 року стався один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом. Коли українські військові колонами виходили «зеленим коридором», росіяни порушили домовленості та розстріляли їх. За даними унаслідок підступності росіян українська армія втратила загиблими 366 воїнів, 429 отримали поранення, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.  Українські військові частини і добровільні батальйони, взяті в котел, були розстріляні при виході з оточення. Смертельний для наших захисників  «зелений коридор» пролягав через поля із соняшниками, які вже дозрівали. І саме під цими соняхами сотні Захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя за незалежність нашої країни. 

      Україна щодня пам'ятає воїнів, які віддали своє життя за її волю та незалежність. Але 29 серпня - день  гідного вшанування їхньої пам'яті. День, коли кожен українець може подякувати загиблим захисникам, схиливши голову під час хвилини мовчання. Світла пам'ять і вічна шана, доземний уклін Героям, що віддали своє життя за нашу свободу, за рідну Україну!

 

 

 

                       Незалежній Україні – наша шана нині і навік!

      День Незалежності України – це одне з найважливіших свят для українців. Це свято особливе, як унікальні ті події, що відбувалися у 1991 році. У цьому році нашій прекрасній, волелюбній, незалежній державі виповнюється 33 роки. У кожного з нас одна спільна мрія - Мир на нашій рідній землі. 

       З нагоди Дня Прапора і Дня Незалежності України в бібліотеці створена книжкова виставка-панорама «Україна Незалежна: сторінки історії», на якій наголошено на вагоме значення свят Державного прапора та Незалежності України. Представлено видання, що висвітлюють історичні й культурні аспекти становлення України, особливості національної символіки, визначні події та постаті у боротьбі за незалежність нашої держави, нинішнє героїчне протистояння російській агресії.

                                        З Днем Незалежності, рідна країно!

Зі святом, сильна, вільна, незламна, непереможна націє!

         В селі Розумівка в сільському будинку культури напередодні Дня Прапора і Дня Незалежності України відбувся патріотичний концерт в якому брали участь аматори та працівники КЗ «Центр культури та дозвілля» Олександрівської селищної ради, аматори Розумівського сільського будинку культури. З державними святами України жителів і гостей сіл Розумівка та Миколаївка привітав  староста Микола Христенко. Побажав нашим фронтовим захисникам воїнам ЗСУ, які доблесно відстоюють кордони, захищають незалежність та суверенітет  України, скорішого повернення з Перемогою до рідних та рідного краю. Ми віримо в нашу Перемогу,  в наших воїнів, в наших захисників, в силу нашого духу. Низько вклоняємося сьогодні і щодня нашим захисникам. Завдяки їм ми знаємо, що в нашої країни існує минуле, що у нас є майбутнє, а наш народ  має своїх героїв! Загальною хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять всіх, хто віддав своє життя через вторгнення російської федерації в Україну!

                              БібліоКраєзнавча світлиця розповідає!

Щедро плодоносив фруктовий сад та овочі з поля

 в селі Розумівка!

       Садову бригаду, яка була створена у 1949 році очолив перший бригадир та засновник Коломієць Василь. З початку в бригаді був лише посадковий садок в якому росли плодові дерева, в основному молоді яблуні.  На роботу приймали лише чоловіків, які доглядали за садом та збирали врожай яблук, перевозили їх до підвалу де знаходився прес для переробки на сік. Далі за допомогою запряжених коней, які ходили по кругу, працював прес та вижимався сік. Вижатий сік одну частину продавав продавець Голинський Яків Григорович в магазині,  а з іншого робили вино та зберігали в дубових бочках. Згодом вино теж продавалося в магазині по 25 копійок за стакан. Прибуток йшов на потреби в колгосп. Продовжив роботу в садо-огородній бригаді у 1960 році бригадир Безлюдько Михайло Оксентійович. Поряд з садком поле розширили для овочевих культур. З теплиць на поле висаджували рівними рядами розсади помідорів, ранньої та пізньої капусти. Вирощене поставляли для потреб у державу а решту відправляли для переробки якісної консервації, спілі яблука в сітроцех до райцентра Олександрівки. Садо-огородня бригада функціонувала до 1990 року. Працювали бригадирами також Яценко Іван Григорович, Бульбак Тетяна Василівна та Голинський Федір Андріянович.   

       В ланці працювали жителі сіл Розумівка та Миколаївка.  Куткові «Шляхівці», «Прапорці», «Вершинські» та інші (так називали по сільському працівниць):

Голинська Мотря Олексіївна

Голинська Тетяна Наумівна

Бурлака Ліда

Вовченко Олена Павлівна

Дзюба Параска Савейлівна

Кулібаба Ганна Данилівна

Красюк Евдокія Олексіївна

Кривенко Галина Олександрівна

Коломієць Катерина Павлівна

Красюк Олександра Григорівна

КуценкоЗінаїда

Зеленько Явдоха Амбросівна

Лисенко Марія Василівна

Лисенко Мотря Федорівна

Поліщук Катерина Андріївна

Мошуренко Марія Василівна

Мошуренко Галина Іванівна

Сметана Мотря Іванівна

Романович Фросина Полікарпівна

Усинська Ольга

Яценко Віра Антонівна

Яценко Марія Матвіївна та інші.

 

    Фото з приватного архіву Голинської Л.Ф. та Кривенко О.І.

                           Записано зі слів Мошуренко Ольги Юхимівни

       У кожного з вас є можливість додавати свою інформацію та світлини у коментарях.  Ми безмежно вдячні за плідну співпрацю.

                                       #Подарунок_бібліотеці

        Чудовий книжковий подарунок отримала Розумівська філія КЗ «Центральна бібліотека» Олександрівської селищної ради! Фонд бібліотеки поповнився новими, цікавими книгами, які подарував письменник, журналіст, літературний критик, видавець та Член Національної спілки журналістів України і Національної спілки письменників України Ярослав Карпець.  

       Одна з книг - це книга Ліни Яковенко «Скарби пана Добренка» «Видавнича майстерня YAR». У книзі події та повісті розгортаються на Полтавщині, частково взяті із реальних подій та переказів. Знайомляться читача із чарівним світом рідного українського фольклору та історією свого села, а на основі зібраних відомостей створюють туристичний маршрут козацькими Харківцями.  До книги також ввійшли інші прозові твори.

   Подарована книга «Чорний ворон. Залишенець» автора Василя Шкляра, розповідає про події 1921 року та долю чотирилітньої війни, яку Росія розв’язала проти Української Народної Республіки. Автор Василь Шкляр описує в романі, як чинили відчайдушний опір російським окупантам повстанці Холодного Яру. Не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони — залишенці — обрали собі смерть. На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть».  

   Подарована книга, новий історичний роман письменника Юрія Грешка «Преторіанці Антонівецької Республіки», розповідає про події під час Другої світової війни, та як, тоді ж у волинських лісах зароджувалася героїчна повстанська армія, що прагнула вибороти для України волю. 

     Щиро дякуємо видавництву та видавцю Ярославу Карпець  за вашу працю і за те, що ми маємо можливість читати і купувати якісні, красиві і цікаві вітчизняні книги. Бажаємо невичерпного творчого натхнення та нових літературних шедеврів!