Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій Землі…..

    Роки минують, а біль не вщухає, та болить незаживаючою раною смутку і втрат.  Ядерна стихія після аварії на ЧАЕС опалила долі мільйонів українців, тож ми в неоплатному боргу перед героями – чорнобильцями, які захистили теперішні й прийдешні покоління від радіаційного лиха та вшановуємо тих, хто ціною героїчних зусиль, ціною власного життя і здоров’я, зумів зупинити ядерного монстра.   26 квітня 1986 року сонячний весняний день затуманила звістка про вибух на ЧАЕС. На ліквідацію аварії  з'їхалися всі не байдужі люди з різних міст і сіл України, вісім осіб жителів сіл Розумівки та Миколаївки  були  призвані на ліквідацію Чорнобильської катастрофи.

    Минає вже 36-а річниця Чорнобильської трагедії, але в наших серцях досі залишаються в пам’яті люди, які жертвували власним здоров’ям для спасіння України та своїх родин.  Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії і тим, хто живий, і кого немає поруч з нами. Схиляємо голову перед пам’яттю до передчасно померлих від радіаційного смерчу.  На превеликий жаль в живих уже немає Голинського П.П.,  Горобця А.Б., Джогана І.М., Христенко В.П.

      Масштаби лиха Чорнобильської катастрофи та його наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети. На виставці-реквієм «Біда забрала в мене щастя радіти теплому дощу…» представлені твори та матеріали, що висвітлюють ті події.

                   Спогад про аварію на ЧАЕС Джогана Івана Микитовича. 

    По призову військового комісаріату визвали мене, і ще багато інших людей для відправки на ЧАЕС на ліквідацію аварії. Було це в 1988 році в жовтні. Збір був призначений в Олександрівці на шість годин ранку. Їхали довго, було звичайно страшно тому, що чекає нас там. В Києві нас одягли у військову форму і відправили на Прип’ять. Я потрапив у частину №17 «Московська», яка була на болотах. Пробули ми там 17 днів. Працював усі сімнадцять днів на станції зв’язку. Після закінчення терміну пройшов обстеження і був відправлений на станцію, де працював у їдальні, обслуговував робочих. Пропрацював я там три місяці, без виїзду. В нічну зміну носили продукти черговим на четвертий реактор. Скільки машин схоронених, всі засипані піском, ні до чого не можна було торкатись. Це дуже страшна картина. Додому прийшов 25 січня 1989 року, получив дозу 4.800 БЄР.

     Дякуємо всім, хто боровся з цією страшною бідою! Вічна пам'ять загиблим. 

 

                                          Міфи і правда про рівність

         Годину дискусії гендерної рівності «Рівні, але різні» ми розпочали під девізом: «Ти не можеш змінити світ, але не маєш права нічого не робити для цього».  Ми все частіше чуємо і використовуємо слово «ґендер», складне поняття. Це, що модне слово? Чи вимога сучасності? Мости чи стіни? Права жінки, матері і дитини? Всі ці питання, і багато інших сьогодні ми обговорювали в Розумівській філії із запрошеними на зустрічі.  Віражі літературні «Гендерна рівність – ознака правової держави» та «Подолаємо гендерні стереотипи – разом» ознайомили запрошених з книгами, буклетами, порадами та виставковими матеріалами про законодавство у сфері гендеру, історичний аспект проблеми та політику в Україні.

 

 

                                                          За чисте довкілля

      15 квітня 2022 року День благоустрою в рамках щорічної всеукраїнської акції «За чисте довкілля», працівники Розумівського старостинського округу долучитися до щорічної акції для приведення у належний санітарний та естетичний стан територій.

                                         Настінний календар «Баба Єлька»

      Ось такий гарний подарунок ми отримали від  команди «Баба Єлька», якого нам надіслали на укрпошту. Настінний календар «Баба Єлька» з 12-ма неповторними світлинами відомих фотографів Олександра Майорова,   Майкла Ендрюса,  Мирослави Липи та Альони Малашиної зібраними під час експедицій Кіровоградщиною. На кожній із світлин зафіксована мить, кожна сторінка календаря – це окрема історія, і на одній із сторінок календаря є і фото нашої жительки села Анастасії Зеленько. Дякуємо за чудовий подарунок, який прикрасить нашу бібліотеку!

                              Хай буде мир на рідній Україні!

Письменники просять передати: все неодмінно буде Україна! Не втрачаймо надію та вчимося жити у Мирі, Любові й Злагоді, бережімо себе та близьких, борімося на своєму фронті, віримо в ЗСУ. Ми переможемо! Слава Україні! Героям Слава! Збройні сили - низький ВАМ уклін!

Хто взяв меч, від меча й загине. Новий Завіт (Mm. 26. 52)

                                         День народження Кобзаря України!

    Тарас Григорович Шевченко прожив 47 років:  з них пробув 24 роки в кріпацтві, 10 років був на засланні, а решту – під наглядом жандармів. Загалом на Батьківщині він був нечастим гостем. Але де б він не перебував – він завжди залишався сином своєї землі, пам'ятав її і сумував за нею, як за матір'ю. Саме тому Україна стала у творчості Шевченка головним образом, овіяним любов'ю і тугою,  пронизана болем і гордістю за Україну. Пророк постійно промовляє до людей: боріться за Україну, любіть Україну, дбайте про Україну.  Йому безмежно боліло віковічна трагедія України, та її прокляття монстра «Москви-держави», якою була і є постійна загроза та загарбником для України, постійного носія ЗЛА. У цьому Шевченко був переконаний протягом усього свого життя від першої поезії до останньої.  Творчий спадок Тараса Шевченка 237 віршів та поем, із них 235 українською та дві російською мовами, багатий для людей будь-якого віку та смаків. Сьогодні, на початку весняної пори, 9-го березня день народження великого Кобзаря, справжнього сина України.  Минуло вже 208 років, а читається так, ніби написано сьогодні.…. 

"Схаменіться! будьте люди,

Бо лихо вам буде.

Розкуються незабаром

Заковані люде,

Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море

Дітей ваших…"

 

РОЗРИТА МОГИЛА

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно,

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась,

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

«Молилася, турбувалась,

День і ніч не спала,

Малих діток доглядала,

Звичаю навчала.

Виростали мої квіти,

Мої добрі діти,

Панувала і я колись

На широкім світі,

Панувала... Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,

Що, колишучи, співала

Про свою недолю,

Що, співаючи, ридала,

Виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку,

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала.

Степи мої запродані

Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,

На чужій роботі.

Дніпро, брат мій, висихає,

Мене покидає,

І могили мої милі

Москаль розриває...

Нехай риє, розкопує,

Не своє шукає,

А тим часом перевертні

Нехай підростають

Та поможуть москалеві

Господарювати,

Та з матері полатану

Сорочку знімати.

Помагайте, недолюдки,

Матір катувати».

Начетверо розкопана,

Розрита могила.

Чого вони там шукали?

Що там схоронили

Старі батьки? Ех, якби-то,

Якби-то найшли те, що там схоронили,

Не плакали б діти, мати не журилась.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Книгу «Смачну Кропивниччину» Розумівська бібліотека вже отримала, і чекає свого читача. Дякуємо нашим депутатам Олександрівської селищної ради Сергію Савченко, Віталію Брайко, Володимиру Ковтун, Анастасії Бурківській, Анні  Вербовській, Михайлу Голуб, Івану Кобилінському, Миколі Марфулі, В’ячеславу Куценко, Роману Бойко, Людмилі Ковтун, Людмилі Олефіренко та Світлані Косенко, які придбали для бібліотек нашої громади чудову книгу про культуру,  історію та цінності, а також збірку рецептів 230 автентичних страв, зібраних під час експедицій учасників проекту «Баба Єлька» селами Кіровоградської області. В Олександрівському районі було найбільше експедицій проекту «Баба Єлька»,  а село Розумівку вони відвідували неодноразово, записували розповіді про давні звичаї, свідчення про трагічні події – голодомори, війни.  Від Анастасії Зеленько та Катерини Бугаєнко дослідниці записали немало історій та дуже багато пісень, і звичайно смачні рецепти, які потрапили до книги  «Смачна Кропивниччина». Тож книгу нашим читачам можна вже взяти в Розумівській бібліотеці, почитати та ознайомитися з цікавою ілюстрованою збіркою  виданою командою «Баба Єлька». Дякуємо за такий гарний подарунок,  за  чудові зібрані рецепти страв нашого краю,  які по крихтах зібрали головні герої проєкту: Інна Тільнова, Світлана Буланова та Світлана Листюк.