І пам'яті свіча не згасне…

         Щороку в Україні відзначається День пам’яті жертв голодомору. Нині цей день припадає на 23 листопада. Це нагода згадати історію, вшанувати тих, чиє життя було зруйноване або знищене у ті страшні часи сталінського режиму. Українці ніколи не були байдужі до цієї трагедії, про акт геноциду писали свої твори українські письменники, Голодомор став темою багатьох мистецьких творів. Про ті події вже написано багато наукових праць, книг, статей, знято фільмів. У сучасному світі про масові вбивства шляхом штучно створеного голоду вже не бояться говорити. А втім, як і раніше, вона залишає багато таємниць, і запитань інколи більше, ніж відповідей. Щоб розуміти, через що пройшли наші предки, відчути, яку складну історію переживала Україна 91рік тому, ми представили добірку художніх та публіцистичних книг, у яких розкривається тема Голодомору.  Голодомор - ця тема традиційно на слуху наприкінці листопада, коли українці вшановують пам'ять про жертв однієї із найбільших трагедій у своїй історії.  

           У той час навіть на Заході не завжди визнавали факт Голодомору, а тим паче голод як спосіб терору і винищення українського населення. Окрім представлених книг існує ще багато видань та творів, присвячених темі Голодомору. Одним із найважливіших результатів із дослідження Голодомору та вшанування пам'яті жертв є «Національна книга пам'яті», видана у 2008 році на замовлення Українського інституту національної пам'яті. Художні твори, наукові та історичні дослідження дають змогу кожному дізнатися правду про страшні часи голоду та зробити свої висновки.

Книжки про Голодомор, які варто прочитати.

Список документів, представлених на книжковій виставці «Намір»

 

«Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні»

«Книга Скорботи України. Кіровоградська область». Том 1.

«Великий голод в Україні 1932-1933 років»

«Голодомор 1932–1933 років — Геноцид українського народу»

«Голодомор 1932-1933. Олександрівський вимір», Білошапка В. В., Петренко І. Д.

«Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор»

«Марія», Улас Самчук

«Біла молитва братика», Антоніна Листопад

«Геноциди Сталіна», Норман М. Наймарк

«Голоси із 33-го: Голодомор на Кіровоградщині»

«Голод 1946 – 1947 рр», Воронов І.О., Пилявець, Ю.Г.

«Голодовка», Мукерджи Шухбхаш

«Геноцид українського народу 1932 – 1933»

«Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу». Факти і наслідки.

«Жнива скорботи», Конквест Роберт

 «1933: трагедія голоду», Кульчицький, С.В.

«Голодний мор 1932-1933 років на Кіровоградщині». Мовою архівних документів.

                                   «Марія» Улас Самчук

       «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933», - посвята, якою Улас Самчук почав свій роман - перший художній твій про події Голодомору. Він був заборонений у часи радянської влади, адже розкривав жорстку правду про штучний голод, створений для знищення української нації. Власний досвід та свідчення очевидців трагедії лягли в основу твору письменника. Головна героїня – сімдесятирічна Марія, разом із рештою українців зазнає страшного голоду. Сильна характером жінка пережила у своєму житті багато горя. У образі Марії уособлена сама Україна. Твір відображає реальний стан речей у 30-х роках, дає розуміння, наскільки важко було жити селянам, змушує задуматись про істинні цінності.

           «Жнива скорботи»,  Роберт Конквест.  Книга вперше побачила світ у 1986 році. Це одна з найґрунтовніших праць, яка була написана в часи, коли не тільки в колишньому Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавали навіть сам факт Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Дослідження всебічно розкриває правду про геноцид проти українського народу, насамперед його штучність та спланованість радянським тоталітарним режимом. Колективізація і голодомор 1929–1933 років — ця чи не найжахливіша соціальна катастрофа нашого століття призвела до більших жертв, ніж перша світова війна. То й була справжня війна радянського режиму проти власного народу, відлуння якої чутно й дотепер. Події, висвітлюванні в цій книзі, в узагальненому вигляді можна представити так. У 1929–1932 рр. комуністична партія під керівництвом Сталіна з причин, які розкриватимуться далі, завдала подвійного удару радянському селянству, — йдеться про розкуркулювання й колективізацію. Розкуркулювання означало, по суті, фізичне знищення або депортацію на Північ мільйонів селян разом з їхніми родинами. Офіційно розкуркуленню піддягали найзаможніші селяни, на ділі ж його жертвами стали найвпливовіші й найнепокірніші, — ті, хто не погоджувався з політикою партії. Що ж до колективізації, то її мета полягала в цілковитій ліквідації приватного землеволодіння й концентрації решти селянства в контрольованих більшовиками "колективних" господарствах. Реалізація цих планів спричинялася до мільйонних жертв, головним чином серед депортованих, але також і серед тих, хто залишався на своїй батьківщині (наприклад, у Казахстані). Після цього, в 1932–1933 рр., сталося те, що можна охарактеризувати як терор голодом (або, як ще кажуть, — голодомор) проти колективізованих селян України.

                                      Цікаві канікули – це канікули з книгою!

Канікули… Як швидко промайнули цікаві літні дні, спілкування з друзями, ровесниками, корисні подорожі гуртом до бібліотеки… Канікули закінчилися, але дружба з книгою – ніколи!

           Цікавим, насиченим на книжкові знайомства видався тиждень осінніх канікул для читачів в бібліотеці. Відпочинок з друзями – це спільне читання цікавих книг, перегляди цікавих мультиків, малювання малюнків для ЗСУ, гра в шашки, а також можливість під’єднати свій телефон до мережі wi-fi  і використовувати для корисних та цікавих переглядів в Інтернеті.

        Для своїх читачів ми підготували різноманітні заходи. Організована тематична полиця «Чарівна осінь», юні відвідувачі мали змогу переглянути барвисті та цікаві новинки дитячої літератури. Потім, діти взяли участь в бесіді-диспуті «Правила безпеки життєдіяльності під час літніх канікул». Бібліотекар в цікавій формі  розповіла учням про безпеку на воді, на дорозі, в побуті та на природі, а діти жваво відповідали на запитання. Потім розпочалася ігрова програма. Для дітей була проведена вікторина «Щедрий урожай». Під час вікторини «Щедрий урожай», підготовленої та проведеної бібліотекарем, діти мали можливість проявити кмітливість і ерудицію, поповнити свої знання. Також школярі прослухали бесіду «Навчайся бути читачем» та приймали участь у  казковому  конкурсі  «Хто казки читає, той відгадає». Захід пройшов цікаво і продуктивно, бо кожна дитина, що завітала до бібліотеки, отримала корисну інформацію і мала можливість обрати для читання книги за власним смаком та уподобанням. На канікулах сумувати ніколи – приходь до бібліотеки за втіхою!

                                        Краса і сила українського слова!

        З  нагоди Дня української писемності та мови в Розумівську бібліотеку на поетичну годину «Лийся світом, українська мова, розквітай в поемах і віршах» завітали шанувальники віршованого слова. Читачі декламували вірші про мову, розгадували кросворди та ребуси. Усі охочі мали можливість пройти тест на знання української мови на мовознавчі вікторині «Відгадай словечко», мовознавчій грі «Лабіринти мови», конкурсі скоромовок «Хто може повторити». Для запрошених та відвідувачів презентована книжкова виставка «З рідним словом міцніє держава». День української писемності та мови - свято, яке останнім часом відзначається в Україні 27 жовтня, не випадково приурочене до дня вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Отже про них особливе слово на платформі «ІсторіЯ мови» в історичній часовні бібліотеки «Підкова» на алеї подвижників української мови «Краса і сила українського слова: від праотців до дня сьогоднішнього».

1 жовтня День захисників і захисниць України 2024 День козацтва Відеоогл...

За нашу рідну Україну,

Що зберегли за всі віки -

Низький уклін і тричі «СЛАВА!»

Українські захисники!!!      

                                                    Автор Василь Стасюк 

         1 жовтня - визначна дата для всіх українців, бо  ми в цей день святкуємо одразу декілька свят.  День Захисників і Захисниць, День Українського козацтва та християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки вважали Покрову своєю покровителькою, яка оберігає й оборонців сьогодення. В кожному з цих свят криється сильний, незламний дух української нації. Боротьба за незалежність у нас в крові, адже скільки поколінь не скорилися ворогу, ані в добу Козаччини, ані в часи Української революції. І сьогодні ми вистоїмо і ПЕРЕМОЖЕМО !!!

Слава Україні! Героям Слава!

Відеоогляд інтерактивної презентації.

                        Виставка «Праця людини – окраса і слава, праця людини – безсмертя її»

У приміщенні Розумівського сільського будинку культури КЗ «Центр культури та дозвілля» в рамках Дня села відбулася виставка, названа словами видатного українського поета Василя Симоненка «Праця людини – окраса і слава, праця людини – безсмертя її».

Виставка організована Анною Горобець, завідувачкою філії «Музей історії села Розумівка» КУ «Олександрівський краєзнавчий музей» та Любов’ю Журбою, бібліотекаркою Розумівської філії КЗ «Центральна бібліотека», які тривалий час займаються етнографічними дослідженнями в Розумівці. Виставка розпочала свою роботу з невеликої презентації, як захід, приурочений до Дня села. До експозиції виставки ввійшли предмети старовини, зібрані за останній рік завідувачкою філії «Музей історії села Розумівка» КУ «Олександрійський краєзнавчий музей» Анною Горобець з метою відновлення історичної пам`яті українців, популяризації національної культури. Ці предмети у найближчому майбутньому опиняться в етнографічному залі музею.

На виставці були представлені платки, вишиті рушники ХІХ та ХХ століть, розумівський традиційний одяг, предмети побуту, вишиті картини, посуд. На виставці були облаштовані селфі-зони. Стародавній одяг, зокрема свита, передані музею Ніною Можаєвою. Тимчасово експонувалися роботи сільських майстринь Ольги Кривенко вишиті хрестиком «Чудо дача», «Тиха осінь», «Два веселих Гусі», Любов Зубкової вишиті бісером «Гай», «Млин», «Осінь», «Соняхи», «Святий вечір», Інни Задорожної вишиті бісером картини «Син», «Кохання». Серед сільських майстринь особливу увагу відвідувачів привернули роботи вишиті хрестиком юного майстра Станіслава Лисенка «Слава Україні!», «Квіти сонця», «Бичок», «Гавчик» і «Кмітливий котик». Також особливу увагу та зацікавленість справили на гостей та жителів декор біля картин з овочів, фруктів та квітів вирощених власноруч сім’єю Вовченків. Також були презентовані етнографічні та краєзнавчі книги. На глядачів виставки велике враження справили книга громадської організації «Баба Єлька» «Смачна Кропивниччина», твори Василя Білошапки, видання Миколи Коломійця «Заховалась під крилом діброви…», Олександра Терещенка «Чумацькі пісні перед степового Правобережжя», Василя Мошуренка «Шедеври». Гостями й учасниками заходу стали жителі села Розумівка та Миколаївка, КЗ «Центр культури та дозвілля» з селища Олександрівка, Розумівський заклад дошкільної освіти «Сонечко».

                                                     Ми хочемо у мирі жити!

         21 вересня у всьому світі відзначають Міжнародний день миру. Для нашої держави Україна – це свято набуло особливого змісту. Після 24 лютого 2022 року світ українців назавжди змінився. Ми відчули на собі те, про що багато хто раніше не замислювався.  Тепер ми знаємо точно, що найбільше у світі щастя – це мир, мир у сім’ях, у серцях, у нашій рідній Україні! Велике щастя коли люди живуть дружно та спокійно, працюють, навчаються, коли не лунає «повітряна тривога», а земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози горя та втрат.  З нагоди Міжнародного дня Миру у Розумівській бібліотеці оформлена виставка «Хай буде мир віднині і повік». На уроці мужності «Нам потрібне мирне небо» ми розповідали про наших земляків, воїнів ЗСУ, які служить та охороняють кордони України, життєвий та бойовий шлях українських героїв. Переглянули документальний фільм «Не дамо піти у забуття». Запросили запрошених  на  арт-акцію «Ми за мир!» та майстер-клас «Голуб миру від краю до краю чорні хмари крилом розганяє» де всі разом виготовляли із паперу голубів.  Адже голуб – символ добра, миру, надії у перемогу та символ пам’яті дітей, які загинули внаслідок війни.  Бажаємо всім миру, світлих надій, упевненості у завтрашньому дні та довгих мирних років життя. Українці – сильна й непереможна нація, тепер про це знає увесь світ. Ми не маємо права здаватися, бо правда на нашому боці!

                                          Казковий світ Василя Сухомлинського

     З нагоди відзначення 106-ої  від дня народження В. О. Сухомлинського та з метою увічнення пам'яті видатного українського педагога-гуманіста у бібліотеці відбувся бібліотечний урок доброти «Мудра людина із щирим серцем» для найменших читайликів. Бібліотекар ознайомила  з життєвим та творчим шляхом видатного вчителя та письменника, закликала звернути увагу на виставку книжок В.Сухомлинського «Насамперед – учитель». Адже, кожна  казка, кожне оповідання – розповідають читачам про неповторну красу природи, чуйність у взаєминах між людьми, магічну силу доброти, пробуджують  бажання захистити слабшого, допомогти старшим. Бібліотекар розповіла присутнім, що Василь Сухомлинський дуже любив дітей. Навчав їх, а ще писав для них багато-багато оповідань, казок: про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав про доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоби діти виросли добрими і чуйними, працьовитими, щоб любили тата і маму, рідну домівку, нашу Батьківщину з широкими луками, зеленими садами, безмежними ланами.