День пам’яті героїв Крут

 Історична правда «Крути – невгасимий вогонь української волі»

           Сьогодні в Україні відзначають 107 річницю бою під Крутами. З нагоди цієї пам’ятної дати Розумівська філія презентує виставку-реквієм «Мужність залишається у віках». Ця героїчна й водночас трагічна сторінка кров’ю вписана в історію українського визвольного руху. 29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче обстоюючи право українського народу жити у власній державі. Бій тривав упродовж п’яти годин. У полон було захоплено, а потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним. Як і майже сторіччя тому, молоді люди, які мріяли жити й творити задля щасливого майбутнього України, сьогодні самовіддано захищають свою державу від сусідньої держави-агресора на охопленому вогнем війни сході країни.

       Тож не зрадьмо пам’ять УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇВ, аби бути гідними їхньої великої жертви!

Слава Україні!

Героям Слава!

                                          Прапор миру, єдності і волі!

 28 січня – День затвердження Державного Прапора України.

          Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі. 28 січня, 33 роки тому, Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним Прапором України. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на бойових позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Український блакитно-жовтий стяг сьогодні гордо підноситься на територіях нашої країни, де мужні воїни боронять українську землю, відстоюють державну цілісність та суверенітет. Кольори нашого прапору зараз майоріють по всьому світі! Віримо в Україну!

Пишаємось, Єднаємось, Перемагаємо!

Слава Україні! Слава нашим Героям!

                                                          Важливо! Батькам!!!

Tainka Dubrovska додала нову світлину до альбому Нелюди.

Зараз всі ліцеї, школи і гімназії просять батьків пояснювати дітям, що рашисти можуть використати їх для терактів, наводки і підпалів військових авто.

В Києві був випадок, коли вороги завербували сина Воїна ЗСУ.

Вони вміють чинити психологічний тиск супер-рівня. Купувати людей обіцянками.

Tetiana Dubrovska Тетяна Дубровська Tainka Dubrovska

Школами поширюються такі +- звернення до батьків.

Це необхідно зараз проговорювати в різних формах знов і знов..

Шановні батьки!

Набули поширення випадки втягення дітей у вчиненні терористичних актів, пов'язаних з підпалами транспортних засобів, приміщень територіальних центрів комплектування, обладнання, яке обслуговує об'єкти залізничного сполучення, відділень АТ "Укрпошта".

Виникає занепокоєння те, що понад 70% дітей, залучених до вчинення цих правопорушень не досягли 16-річного віку.

Саме тому адміністрація ліцею підготували вам низку рекомендацій як убезпечити дітей від протиправних дій.

Зловмисники можуть використовувати дітей для виконання незаконних завдань, таких як:

передача інформації про критичну інфраструктуру,

підпали чи пошкодження майна,

поширення провокаційного контенту.

Поради для батьків:

Говоріть з дітьми про реальні випадки правопорушень та їхні наслідки.

Пояснюйте, як розпізнати підозрілі сайти чи канали в месенджерах.

Домовляйтеся, що діти завжди звертатимуться до вас, якщо отримають небезпечну пропозицію.

Розвивайте критичне мислення та навчайте уникати «легких заробітків».

Важливо будувати довірливі стосунки з дітьми, цікавитися їхнім дозвіллям та спілкуванням, пояснювати, що будь-які протиправні дії – це не гра, а серйозні порушення із реальними наслідками

Батькам слід бути уважними до оточення дитини, заохочувати її до справедливості, чесності та корисних занять.

Ваш приклад та підтримка – найкращий спосіб захистити дітей від небезпек!

                  Вона – наш витвір, наша мрія, соборна, вільна Україна!

Соборність – це….

….єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави (стаття 6 Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичної»).

    День Соборності України — державне свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві. День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель. Об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українців. Сьогодні українцям знову приходиться боротися за свою єдність, захищати цілісність і суверенітет рідної країни.

   До Дня Соборності України підготовлено книжкову виставку «Захід, схід – одна країна! Це – соборна Україна». До уваги користувачів пропонується добірка різноманітної літератури, яка стосується даної тематики. На виставці представлено документи з фондів Розумівської філії КЗ «Центральна бібліотека».

                                            Згуртовуємось задля перемоги!

Жодне добро не є понад наші сили. Бл. Любомир Гузар   

         З перших днів війни бібліотекар Розумівської філії КЗ «Центральна бібліотека» Олександрівської селищної ради разом з іншими працівниками культури та молоддю села, яка допомагає та долучається до волонтерської діяльності, а саме плетіння маскувальних сіток, виготовлення оберегів та окопних свічок, брали участь у благодійній акції «Смілива гривня» та інших заходах на підтримку Збройних Сил України. В IT-кафе «Поклик волонтера» запрошувалися добровольці, що мають ІТ- навики для допомоги громадянам вирішувати прості проблеми, пов’язані з ІТ - навчали впевнено користуватись гаджетами, опановували загальнодоступні веб-сайти, разом підвищували рівень цифрової і інформаційної грамотності.  Під час акції «Послання захисникам» ми всі разом створювали малюнки і писали листи воїнам ЗСУ. Цікавою і пізнавальною видалася слайд-презентацію «Плануємо майбутнє» та патріотичні діалоги «Україно, ми – дочки твої й сини». У приміщенні  бібліотеки на майстер-класі «Ангел-охоронець» виготовляли обереги, долучалися до флешмобу «Ми – сучасне покоління».  Презентована книжкова виставка «На захисті незалежності України» на якій представлено Закон України «Про волонтерську діяльність» від 2011 року. Виставка об’єднала в собі книги, в яких описана історія нашої країни, книги про символи державної величі, а також захоплюючі розповіді, присвячені людям, які вплинули на розвиток боротьби за Незалежність. Інформаційні буклети «Я – волонтер», «Волонтерство і патріотизм – веління часу» та «Чи можу я стати волонтером?» розповідають про основну інформацію, щодо законодавства та волонтерську діяльність. Буклет складається з двох частин: перша – для волонтерів, друга – інформація про організації та установи, що залучають                        волонтерів. Дякуємо всім, хто долучився до доброї справи - це ваш маленький внесок до великої перемоги України!      

                         Майстер-клас «Арт-листівка до Дня Збройних Сил України»

          Наші юні читачі, як і всі українські діти, мріють про мир на рідній землі.     Власноруч, з чудовим настроєм та позитивними емоціями, діти виготовляли листівки для наших захисників. Щирі побажання та слова вдячності вони написали на малюнках, які волонтери передали нашим захисникам. Також для запрошених була проведено вікторина, цікаві розваги та флешмоб «Веселкова Україна».

 

 

                              З книгою жити – з добром дружити!

          З нагоди Національного тижня дитячого читання під гаслом «Світло історій» Любов Журба, бібліотекарка Розумівської філії КЗ «Центральна бібліотека» та Анна Горобець, завідувачка філії «Музей історії села Розумівка» КУ «Олександрівський краєзнавчий музей» завітали до наймолодших користувачів Розумівського закладу дошкільної освіти «Сонечко» на казковий серпантин «Сузір'я вічного й святого - дитяча книга на землі». Під час заходу діти з цікавістю слухали розповідь про призначення бібліотеки та музею. Ознайомилися з сучасною дитячою літературою на книжковій виставці «У казки на гостинах» та приймали активну участь в вікторині-грі «Добра казкарка й оповідачка». Найцікавішою нам було у майстерні ілюстрації «Дитячий світ», де виготовляли різні аплікації з казкових героїв. Також юні читачі прослухали українські народні казки до яких були  презентовані тематичні вишиті рушники жителів села Розумівки. Цікаво та весело пройшов час, адже читали улюблені казки, жваво спілкувалися, відгадували загадки, переглядали книги, та стали юними користувачами бібліотеки. 

        

   

                                                       І пам'яті свіча не згасне…

         Щороку в Україні відзначається День пам’яті жертв голодомору. Нині цей день припадає на 23 листопада. Це нагода згадати історію, вшанувати тих, чиє життя було зруйноване або знищене у ті страшні часи сталінського режиму. Українці ніколи не були байдужі до цієї трагедії, про акт геноциду писали свої твори українські письменники, Голодомор став темою багатьох мистецьких творів. Про ті події вже написано багато наукових праць, книг, статей, знято фільмів. У сучасному світі про масові вбивства шляхом штучно створеного голоду вже не бояться говорити. А втім, як і раніше, вона залишає багато таємниць, і запитань інколи більше, ніж відповідей. Щоб розуміти, через що пройшли наші предки, відчути, яку складну історію переживала Україна 91рік тому, ми представили добірку художніх та публіцистичних книг, у яких розкривається тема Голодомору.  Голодомор - ця тема традиційно на слуху наприкінці листопада, коли українці вшановують пам'ять про жертв однієї із найбільших трагедій у своїй історії.  

           У той час навіть на Заході не завжди визнавали факт Голодомору, а тим паче голод як спосіб терору і винищення українського населення. Окрім представлених книг існує ще багато видань та творів, присвячених темі Голодомору. Одним із найважливіших результатів із дослідження Голодомору та вшанування пам'яті жертв є «Національна книга пам'яті», видана у 2008 році на замовлення Українського інституту національної пам'яті. Художні твори, наукові та історичні дослідження дають змогу кожному дізнатися правду про страшні часи голоду та зробити свої висновки.

Книжки про Голодомор, які варто прочитати.

Список документів, представлених на книжковій виставці «Намір»

 

«Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні»

«Книга Скорботи України. Кіровоградська область». Том 1.

«Великий голод в Україні 1932-1933 років»

«Голодомор 1932–1933 років — Геноцид українського народу»

«Голодомор 1932-1933. Олександрівський вимір», Білошапка В. В., Петренко І. Д.

«Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор»

«Марія», Улас Самчук

«Біла молитва братика», Антоніна Листопад

«Геноциди Сталіна», Норман М. Наймарк

«Голоси із 33-го: Голодомор на Кіровоградщині»

«Голод 1946 – 1947 рр», Воронов І.О., Пилявець, Ю.Г.

«Голодовка», Мукерджи Шухбхаш

«Геноцид українського народу 1932 – 1933»

«Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу». Факти і наслідки.

«Жнива скорботи», Конквест Роберт

 «1933: трагедія голоду», Кульчицький, С.В.

«Голодний мор 1932-1933 років на Кіровоградщині». Мовою архівних документів.

                                   «Марія» Улас Самчук

       «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933», - посвята, якою Улас Самчук почав свій роман - перший художній твій про події Голодомору. Він був заборонений у часи радянської влади, адже розкривав жорстку правду про штучний голод, створений для знищення української нації. Власний досвід та свідчення очевидців трагедії лягли в основу твору письменника. Головна героїня – сімдесятирічна Марія, разом із рештою українців зазнає страшного голоду. Сильна характером жінка пережила у своєму житті багато горя. У образі Марії уособлена сама Україна. Твір відображає реальний стан речей у 30-х роках, дає розуміння, наскільки важко було жити селянам, змушує задуматись про істинні цінності.

           «Жнива скорботи»,  Роберт Конквест.  Книга вперше побачила світ у 1986 році. Це одна з найґрунтовніших праць, яка була написана в часи, коли не тільки в колишньому Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавали навіть сам факт Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Дослідження всебічно розкриває правду про геноцид проти українського народу, насамперед його штучність та спланованість радянським тоталітарним режимом. Колективізація і голодомор 1929–1933 років — ця чи не найжахливіша соціальна катастрофа нашого століття призвела до більших жертв, ніж перша світова війна. То й була справжня війна радянського режиму проти власного народу, відлуння якої чутно й дотепер. Події, висвітлюванні в цій книзі, в узагальненому вигляді можна представити так. У 1929–1932 рр. комуністична партія під керівництвом Сталіна з причин, які розкриватимуться далі, завдала подвійного удару радянському селянству, — йдеться про розкуркулювання й колективізацію. Розкуркулювання означало, по суті, фізичне знищення або депортацію на Північ мільйонів селян разом з їхніми родинами. Офіційно розкуркуленню піддягали найзаможніші селяни, на ділі ж його жертвами стали найвпливовіші й найнепокірніші, — ті, хто не погоджувався з політикою партії. Що ж до колективізації, то її мета полягала в цілковитій ліквідації приватного землеволодіння й концентрації решти селянства в контрольованих більшовиками "колективних" господарствах. Реалізація цих планів спричинялася до мільйонних жертв, головним чином серед депортованих, але також і серед тих, хто залишався на своїй батьківщині (наприклад, у Казахстані). Після цього, в 1932–1933 рр., сталося те, що можна охарактеризувати як терор голодом (або, як ще кажуть, — голодомор) проти колективізованих селян України.