Чорнобильська трагедія – біль України

         Радіонукліди... Скільки тривоги внесли ці слова у наше життя! З'явилися нові тривоги, і головна з них — майбутнє нашої планети. Біда причаїлася скрізь: і у ґрунті, й у воді, у повітрі, у їжі. Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля, хоча ще квітують і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його цілющими дарами. Чорний круг невідомо скільки років залишиться незагойною раною на лоні природи, закарбується у серцях людей, які покинули рідні домівки, обжиті, влаштовані місця, могили своїх батьків. З цієї чорної квітневої ночі 1986 року минуло 32 років. Для запрошених на годину пам’яті «Чорнобиль: Трагедія, подвиг, пам'ять»,  була представлена презентація «Чорнобиль Екологічна катастрофа», виставка книг «Чорнобиль – скорбота пам’яті».

        У 1986 року коли сталася трагедія на ЧАЕС, сім осіб жителів села Розумівки були призвані на ліквідацію Чорнобильської катастрофи. Кривенко Іван Васильович, Голинський Петро Петрович, Горобець Анатолій Борисович, Куценко Василь Петрович, Волков Микола Іванович,  Христенко Віктор Вікторович, Джоган Іван Микитович. На превеликий жаль в живих уже немає Голинського П.П.,  Горобця А.Б., та Джогана І.М.