Українські примусові робітники в                               Німеччині «остарбайтери»

    Перші українці «остарбайтери» опинилися на німецькій примусовій роботі ще влітку 1939-го. Наступними на початку вересня 1939-го потрапили до Рейху галичани – військовослужбовці польської армії.  1943-й позначився для тих, хто жив в Україні, новою акцією нацистів: мобілізацією на роботи працездатного населення віком від 16 до 50 років. Про добровільність навіть у пропагандистських оголошеннях не було й мови. Відтепер - це був обов’язок. Протягом 1943-го німці вивезли з України майже 1 млн 90 тис. осіб, а 1944-го додатково ще 600 тис. Шанси на виживання залежали значною мірою від того, куди людина потрапляла: на державне виробництво, де умови праці та побуту були найважчими, чи до сільського господаря, де було легше прохарчуватися. Погані умови проживання, недостатнє харчування, тяжка праця, катастрофічний санітарно-гігієнічний стан у таборах, поширення різноманітних паразитів і шкідників призводили до того, що серед остарбайтерів спостерігався найвищий відсоток випадків травматизму та смертності від інфекційних хвороб і виснаження. Найбільше смертей було від туберкульозу, серцево-судинної недостатності, сухот, виробничих травм і тифу. За даними статистики, середньомісячна смертність серед остарбайтерів у 1943-му сягала 1210 осіб на місяць. Однак у 1944–1945-му вона була ще вищою внаслідок бомбардування авіації союзників. За дуже обережними підрахунками, у Рейху померло від 80 до 100 тис. остарбайтерів…..

Джерело: © 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору". Посилання:  www.territoryterror.org.ua

                                        Таке не забувається…

      Не оминуло страшним болем і наш край. Осіли в пам’яті жахи та сльози в згорьованих матерів, овдовілих дружин, дітей-сиріт це  – підсумок довгих кровопролитних воєнних років Другої світової війни. Ще важче було людям, молодим дівчатам, яких вивезли з країни, розлучили з рідними, близькими. Жителі села Розумівка Журба Антоніна Михайлівна, Мачак (Горобець) Евдокія, Вовченко Марія Микитівна прості селянські дівчата "остарбайтери" примусові робітниці в неволі написали пісню "Про Германію". Ці рядки пісні були їхньою журбою та смутком за домівку та ріднею десь у далекому 1943 році...... Цими спогадами у пісні поділилась Бугаєнко Катерина, яка у семирічному віці почула пісню вперше, та запам’ятала кожне слово, кожну ноту мелодії …...