124 РОКИ ТОМУ НА ПОЛТАВЩИНІ НАРОДИВСЯ АВТОР РОМАНУ                                   «ХОЛОДНИЙ ЯР» ЮРІЙ ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ

    Український військовий і громадський діяч, письменник Юрій Городянин-Лісовський (Горліс-Горський) народився 14 січня 1898 року в селі Демидівці на Полтавщини.  Юрій Горліс-Горський — старшина 2-го запорозького полку армії УНР, осавул 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, автор роману-спогадів «Холодний Яр». В роки Національної революції — старшина-кіннотник 2-го Запорізького (збірного) полку Запорізької дивізії Армії УНР, до якої вступив у віці 20 років. На початку лютого 1920 р., під час Зимового походу, коли Запорізька дивізія перебувала в околицях Холодного Яру, Юрій занедужав і змушений був лишитися на лікування в Мотриному монастирі, де в той час розміщувався штаб полку гайдамаків Холодного Яру. Навесні 1921 р. за наказом підпілля Залізняк «видістався з Холодного Яру» і прибув до Львова на зустріч з генерал-хорунжим Юрком Тютюнником. Ставши зв'язковим уряду УНР, навесні 1922-го він вертається в окуповану російськими більшовиками Україну. Підпільну роботу — під псевдонімом Горський — спочатку провадив у Києві, а потім на Поділлі. Та незабаром Юрія було заарештовано. Довелося провести 8 місяців у «тюрподі» Вінницького ҐПУ. Чекісти не спромоглися довести його вини і 16 грудня 1923 р. звільнили з-під варти. За завданням українського підпілля Горський дав згоду працювати в агентурному апараті ҐПУ. За пізнішим висловом одного з найдосвідченіших керівників Подільського ҐПУ Галицького, Горський провалив не одну чекістську операцію. Та у 1924-му знову арешт. Більшовики «оцінили» антикомуністичну підпільну роботу Юрія на Поділлі в 15 років ув'язнення. Ще добре, що вони не дізнались про холодноярську сторінку його біографії. Щоби потрапити до психіатричної лікарні, з якої легше було організувати втечу, Юрій симулює психічне захворювання. Але чекісти не дуже вірили в хворобу і ще протягом кількох років тримали його у тюремній лікарні. За цей час він пізнав тюрми Вінниці, Києва, Полтави та Херсона. Нарешті, Юрія перевели до Херсонської психіатричної лікарні, звідки він і втік у квітні 1932 року. Того ж таки 1932 року, після довгих мандрів, він опинився у Рівному. А потім був Львів, де його, нарешті, знайшла слава. Юрій Городянин-Лісовський прожив не життя, а пригодницький роман. Але він ризикував не задля чергової дози адреналіну чи розваг — крізь криваві пригоди він йшов, щоб оборонити нашу Батьківщину. «Бий ворогів — рятуй Україну» — так можна сформулювати кредо його життя.  За п’ять років на фронтах довелося розрубати в бою не один череп..... але, що можна піднести шаблю на ворога, який уже кинув зброю, що ворог лише мертвий перестає бути ворогом, з цим я погодився лиш тепер, на цьому клаптеві української землі, який треба було відстояти — або загинути»,— Юрій Горліс-Горський «Холодний Яр».

«Юрій — неспокійний дух, казав Улас Самчук, для нього «клімат війни те саме, що для риби вода».

        Пам’ятник українському військовому і громадському діячу, хорунжому Армії УНР, письменнику Юрію Горліс-Горському встановлено у лісовому урочищі на околиці нашого села Розумівка, де знаходиться могила отамана Чорного Ворона - Миколи Скляра та його побратимів. Саме тут у часи української революції в двадцятих роках нашого століття, у нерівному бою із більшовиками полягли близько трьохсот повстанців на чолі з Миколою Скляром. Ці події й лягли в основу історико-документального роману Юрія Горліс-Горського "Холодний Яр".

     В інтернет-центрі Розумівської бібліотеки з нагоди 124-ї річниці народження великого українця Юрія Горліс-Горського для запрошених були продемонстровані відеофільми про визвольну боротьбу нашого народу, про героїв Української повстанської армії «Холодний Яр – Воля України або смерть!» та фільм «Вони боролись до загину».