124 РОКИ ТОМУ НА ПОЛТАВЩИНІ НАРОДИВСЯ АВТОР РОМАНУ «ХОЛОДНИЙ ЯР» ЮРІЙ ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Український військовий і громадський діяч,
письменник Юрій Городянин-Лісовський (Горліс-Горський) народився 14 січня 1898
року в селі Демидівці на Полтавщини. Юрій Горліс-Горський —
старшина 2-го запорозького полку армії УНР, осавул 1-го куреня полку гайдамаків
Холодного Яру, автор роману-спогадів «Холодний Яр». В роки Національної революції — старшина-кіннотник 2-го Запорізького
(збірного) полку Запорізької дивізії Армії УНР, до якої вступив у віці 20
років. На початку лютого 1920 р., під час Зимового походу, коли Запорізька
дивізія перебувала в околицях Холодного Яру, Юрій занедужав і змушений був
лишитися на лікування в Мотриному монастирі, де в той час розміщувався штаб
полку гайдамаків Холодного Яру. Навесні 1921 р. за наказом підпілля Залізняк
«видістався з Холодного Яру» і прибув до Львова на зустріч з генерал-хорунжим
Юрком Тютюнником. Ставши зв'язковим уряду УНР, навесні 1922-го він вертається в
окуповану російськими більшовиками Україну. Підпільну роботу — під псевдонімом
Горський — спочатку провадив у Києві, а потім на Поділлі. Та незабаром Юрія
було заарештовано. Довелося провести 8 місяців у «тюрподі» Вінницького ҐПУ.
Чекісти не спромоглися довести його вини і 16 грудня 1923 р. звільнили з-під
варти. За завданням українського підпілля Горський дав згоду працювати в
агентурному апараті ҐПУ. За пізнішим висловом одного з найдосвідченіших керівників
Подільського ҐПУ Галицького, Горський провалив не одну чекістську операцію. Та
у 1924-му знову арешт. Більшовики «оцінили» антикомуністичну підпільну роботу
Юрія на Поділлі в 15 років ув'язнення. Ще добре, що вони не дізнались про
холодноярську сторінку його біографії. Щоби потрапити до психіатричної лікарні,
з якої легше було організувати втечу, Юрій симулює психічне захворювання. Але
чекісти не дуже вірили в хворобу і ще протягом кількох років тримали його у
тюремній лікарні. За цей час він пізнав тюрми Вінниці, Києва, Полтави та
Херсона. Нарешті, Юрія перевели до Херсонської психіатричної лікарні, звідки
він і втік у квітні 1932 року. Того ж таки 1932 року, після довгих мандрів, він
опинився у Рівному. А потім був Львів, де його, нарешті, знайшла слава. Юрій
Городянин-Лісовський прожив не життя, а пригодницький роман. Але він ризикував
не задля чергової дози адреналіну чи розваг — крізь криваві пригоди він йшов,
щоб оборонити нашу Батьківщину. «Бий ворогів — рятуй Україну» — так можна
сформулювати кредо його життя. За п’ять
років на фронтах довелося розрубати в бою не один череп..... але, що можна
піднести шаблю на ворога, який уже кинув зброю, що ворог лише мертвий перестає
бути ворогом, з цим я погодився лиш тепер, на цьому клаптеві української землі,
який треба було відстояти — або загинути»,— Юрій Горліс-Горський «Холодний Яр».
Пам’ятник
українському військовому і громадському діячу, хорунжому Армії УНР, письменнику
Юрію Горліс-Горському встановлено у лісовому урочищі на околиці нашого села Розумівка,
де знаходиться могила отамана Чорного Ворона - Миколи Скляра та його
побратимів. Саме тут у часи української революції в двадцятих роках нашого
століття, у нерівному бою із більшовиками полягли близько трьохсот повстанців
на чолі з Миколою Скляром. Ці події й лягли в основу історико-документального
роману Юрія Горліс-Горського "Холодний Яр".
В інтернет-центрі Розумівської бібліотеки з нагоди 124-ї річниці народження великого українця Юрія Горліс-Горського для запрошених були продемонстровані відеофільми про визвольну боротьбу нашого народу, про героїв Української повстанської армії «Холодний Яр – Воля України або смерть!» та фільм «Вони боролись до загину».
Немає коментарів:
Дописати коментар