211 років від дня народження Тараса Шевченка

        9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу. Пройшло 211 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.

                               Цікаве про Шевченка

1.    Т.Г.Шевченко – великий художник-академік. Його  картини у оригіналах і частково в гравюрах на дереві та металі, виконані олією, тушшю, аквареллю, свинцевим олівцем, сепією та в техніці офорта дійшли до нас.

2.    Творчість Кобзаря – багатогранна, як і його талант. Він був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. 

3.    Під час одного з приїздів до Кирилівки Тарас Григорович намалював батьківську хату й портрет діда Івана. Поет дуже любив свого діда.  Іван Андрійович Шевченко розповідав своєму онукові про народне повстання Коліївщину, свідком якого був сам. 

4.    В останній рік свого життя Тарас Шевченко власним коштом видав «Букварь южнорускій», за яким навчатися грамоті рідною мовою мали дорослі українці в недільних школах.

5.    Тарас Григорович був людиною середнього зросту.  Зберігся формулярний список про службу лінійного Оренбургського батальйону  № 1, у якому зазначено зріст рядового Шевченка.

6.    Навесні 1838 року  поет Василь Жуковський та художник Карл Брюлов вирішили викупити талановитого юнака з кріпацтва. Погодився відпустити Тараса і пан Енгельгардт, але запросив неймовірну на той час суму.

7.    На початку 70-х років минулого століття вдалося вперше зблизька сфотографувати Меркурій – близько 300 кратерів, один з яких назвали на честь Тараса Шевченка.

8.    Найбільший портрет Тараса Шевченка у розмірі понад 500 квадратних метрів було намальовано в Харкові в жовтні 2014 року на стіні 17-ої поверхівки.

9.     Місцем вічного спочинку поета стала Чернеча гора в Каневі.

10.                      Нова українська літературна мова почала формуватися в кінці 18 – на початку 19 ст. Поштовхом до цього стало пробудження національної самосвідомості української інтелігенції, її потяг до вивчення своїх історичних і фольклорних джерел, увага до народної мови. Активними учасниками процесу творення української літературної мови на народній основі були І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, А.Метлинський, Є Гребінка.