З рідним словом міцніє наша держава

      Мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягає у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим результатом матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників. 27 жовтня наша країна відзначає надзвичайно важливе для нас свято — День української писемності та мови.  Свято у день пам’яті Преподобного Нестора-Літописця нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.

Нестор Літописець – письменник-агіограф, основоположник давньоруської історіографії, перший історик Київської Русі, мислитель, вчений, ченець Києво-Печерського монастиря. Вважається, що саме він є автором першої писемної історії українських земель — «Повісті врем'яних літ», початок історії української літератури.

Найдавнішою з нині відомих датованою пам'яткою кирилиці є напис 931 у скельному монастирі біля с. Крепча в Болгарії. Найдавніші пергаменні кириличні рукописи: Савина книга (Савине Євангеліє) кін. X — поч. XI ст., Супрасльський збірник XI ст. та Енинський апостол XI ст. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–57 років створення. Остромирове Євангеліє писав киянин дяк Григорій на замовлення Остромира — з київського боярського роду. Книга вважається пам'яткою української мови, засвідчує її риси. Кирилиця міняла свій вигляд впродовж історії. З XIV століття поширився півустав. Це було зумовлено прискоренням писання, адже потреба в книжках збільшувалася. Півуставне письмо лягло в основу кириличних друкарських шрифтів. А ще потрібно було швидко писати документи, ділові папери — так наприкінці XIV століття виник скоропис. Зі скоропису розвинувся курсив — сучасне ручне письмо, де всі букви пов'язані лініями. В XIV столітті з'явилася й орнаментальна в'язь у заголовках.

                                           ЦІКАВІ ФАКТИ:

1.      Українська мова нараховує приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.

 2. За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є: білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).

 3. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської).

 4. Українська мова входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов, кількість людей, які розмовляють українською – близько 45 мільйонів.

 5. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

 6. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.

 7. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.

 8. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

 9. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.  У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

 10. Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.

 11. Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.

 Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети та її звучання неймовірне.

                              Нестор Літописець. Фото: Печерський Патерик, Вікіпедія

Сторінка з Київських глаголичних листків X століття. Фото: Вікіпедія