Там, де звучить рідна мова!

                Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу, і народу без мови нема. Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде, запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної різноманітності. З нагоди цього свята в Розумівській бібліотеці відбувся мовно-патріотичний калейдоскоп «Серце нації б’ється у слові». Біля книжкової виставки «Там, де живе рідна мова, живе український народ», на якій представлено видання української культури мови й мовлення, присутні та запрошені ознайомились з довідково-інформаціонним фондом нашої бібліотеки. Ведучі заходи бібліотекар Журба Любов та завідувачка краєзнавчого музею Горобець Анна здійснили невеликий екскурс в історію української мови, з переглядом відео стрічки «Цікаві факти про українську мову». Монологи «Веселих українок» зачитали Задорожня Інна та Журба Любов. Директор будинку культури Куценко Світлана підготувала сценічний номер з Розумівським аматорським колективом, які виконали народні українські пісні. Захід пройшов цікаво та динамічно, а головне – звучала щира, рідна, барвиста українська мова у віршах, монологах та піснях. На захід були запрошені жителі села та внутрішньо-переміщені особи. Ми не скорені та не зламні, і Перемога обовязково прийде з першоцвітом по весні 2023 року! Вітаємо з Міжнародним днем рідної мови! Говоріть українською, ворог її не знає!

                             Небесна Сотня… Герої не вмирають! Вмирають вороги!

         Щорічно 20 лютого по всій Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні – знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. У лютому 2014 році під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною Сотнею». За даними Генпрокуратури, під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули.

Працівники культури долучилися до щорічної тихої акції «Ангели пам’яті». В ході акції виготовляли паперових ангелів, вишивали бісером картини патріотичної тематики. Майстер – клас з вишивання бісером провела Інна Задорожна. Майстер – клас з виготовлення паперових ангелів провела Світлана Куценко.

   

Щорічно 20 лютого по всій Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні – знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. У лютому 2014 році під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною Сотнею». За даними Генпрокуратури, під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули.

Працівники культури долучилися до щорічної тихої акції «Ангели пам’яті – 2023». В ході акції виготовляли паперових ангелів, вишивали бісером картини патріотичної тематики. Майстер – клас з вишивання бісером провела Інна Задорожна. Майстер – клас з виготовлення паперових ангелів провела Світлана Куценко.

                                   Афганістан вчив! Афганістан карав! Афганістан випробовував!

15 лютого 2023 року в селі Розумівка пройшов мітинг-реквієм та інші заходи, приурочені 34-ій річниці виведення радянських військ з Афганістану та Дню вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав.

Захід «Рани, які не загоюються» відбувся на території місцевої школи біля меморіальної дошки воїну-інтернаціоналісту Василю Зеленьку, який загинув в Афганістані.

Вшанувати пам'ять та віддати шану учасникам бойових дій на захід прийшли староста сіл Розумівка і Миколаївка Микола Христенко, працівники філії «Музею історії села Розумівка» комунальної установи «Олександрівський краєзнавчий музей», сільського Будинку культури комунального закладу «Центер культури та дозвілля» та Розумівської філії комунального закладу «Центральна Бібліотека».

Учасники мітингу-реквієму хвилиною мовчання пом'янули воїнів, які загинули на чужих землях, виконуючи свій громадяський обов'язок. Присутні також поклали квіти до меморіальної дошки воїну-інтернаціоналісту Василю Зеленьку.

Потім усіх присутніх було запрошено до філії «Музею історії села Розумівка» комунальної установи «Олександрівський краєзнавчий музей», де відвідувачі оглянули експозицію «Афганістан болить в душі моїй», відеофільм "Біль та пам'ять Афганістану"

На завершення заходів жителі Розумівки поклали квіти на сільське кладовище до могили Василя Зеленька.

                                                      Кажімо більше теплих слів

          Саме, 14 лютого, ми звертаємось до теми кохання, бо це надзвичайний день — День Святого Валентина — Всесвітній день закоханих. В цей день прийнято дарувати подарунки і «валентинки» – листівки у вигляді сердечка, з добрими побажаннями і словами кохання. До відзначення найромантичнішого свята року долучились і наша бібліотека. До уваги читача презентуємо цікаву виставку-привітання «Чарівний Валентинів день». Підготовлений бук-елем «Книжкове натхнення». Читачі бібліотеки можуть перечитати класичну літературу та сучасну прозу про кохання, ознайомитися з літературними пам'ятками, створеними з великої любові, зокрема з любовною лірикою українських і зарубіжних поетів. Також дізнатись, як любили та переживали палке, а іноді й трагічне почуття кохання видатні люди.

Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує? Григорій Сковорода

                                             Прапор – це державний символ

Він є в кожної держави;

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте – жито;

Прапор цей оберігаєм,

Він – святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже – народом,

Українським, в Україні.

Наталка Поклад

28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила синьо-жовтий стяг як Державний Прапор України! Державний Прапор України - це офіційний символ, яким пишається кожний українець. Синьо-жовтий Прапор прославляє нашу Україну у різних куточках світу. Український блакитно-жовтий стяг гордо підноситься на територіях нашої України, де мужні воїни світла й добра, сини і дочки боронять Українську землю, відстоюють Державу, цілісність та суверенітет. Прапор цей оберігаємо, він - Святиня!

                                      Трагедія. Подвиг. Пам'ять.

       З нагоди 105-ї річниці бою під Крутами і Дня пам’яті Героїв Крут 27 січня у філії "Музей історії села Розумівка" комунальної установи "Олександрівський краєзнавчий музей" відбувся тематичний захід та створена тематична виставка "Крути - незгасимий вогонь української волі".  Перед присутніми виступив староста сіл Розумівка і Миколаївка Микола Христенко. Аматори сільського Будинку культури комунального закладу "Центр культури та дозвілля" виконали пісню Павла Добровольського "Балада про Крути" та інші твори, присвячені подвигу 300 героїв Крут. Працівники філії комунального закладу "Центральна бібліотека" продекламували вірші Павла Тичини "Пам'яті тридцяти" та інші поезії, присвячені цим подіям. Подвиг українських вояків під Крутами, які своєю кров'ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, присутні на заході вшанували хвилиною мовчання. Вічна слава героям Крут!

 

 

                              Після тиші / After silence

81 рік тому, 18 січня 1942 року, з окупованої України до нацистської Німеччини вирушив перший ешелон з примусовими робітниками та робітницями, так званими "остарбайтерами".

Хочемо розповісти про наше нове придбання на онлайн-аукціоні — архів "остарбайтерських" листів та інших документів 1940-х років.

Авторами листів були примусові робітники і робітниці з села Цикова на Хмельниччині: Фанас Жовтонога, Ольга Пастух, Антоніна Новицька, але найбільше — Ганна Пастух. Вона народилася у 1922 році в Циковій. Звідти її вивезли на примусові роботи. З 8 липня 1942 року по 29 березня 1945 року працювала на фабриці з виготовлення скла і дзеркал у місті Гельзенкірхен, земля Північний Рейн-Вестфалія. Жила у невеликому таборі при фабриці. Після завершення Другої світової війни змогла повернутися додому.

Незадовго до цього вона вийшла заміж за примусового робітника Миколу Бурлаку. Він народився у 1923 році в селі Розумівка на Кіровоградщині, звідки його вивезли на примусові роботи. З 8 липня по 21 серпня 1943 року працював на вугільній шахті "Віктор-Ікерн" у місті Кастроп-Рауксель, з 24 серпня 1943 року по 30 березня 1945 — на шахті "Вікторія" у Люнені. Це неподалік від місця, де перебувала Ганна. Після завершення Другої світової війни Миколу мобілізували до робочого батальйону і відправили на Урал, додому зміг повернутися лише у 1947 році. Він помер у рідному селі в 1978 році.

Микола з Ганною так більше ніколи й не зустрілися, проте збереглося їхнє листування упродовж 1946-1947 років.