Нові враження і нові знайомства!                                           

       До бібліотеки завітали маленькі відвідувачі, які незабаром стануть її читачами  – діти з Розумівського дитячого садочку «Сонечко». В цікавій формі провели для вихованців садочку екскурсію по бібліотеці, розповіли про правила користування бібліотекою та книгою. Діти з захопленням розглядали тематичні виставки і були в захваті не тільки від яскравих сучасних дитячих книжок, а й від журналів, які є в нашій книгозбірні. До дня народження Т.Г.Шевченка, який був напередодні, вихованці дитячого садка ознайомилися з книжковою виставкою «Тарас Шевченко 210 років» та з великим задоволенням зачитали вірші Великого Кобзаря. Дякуємо вихованцям за старання та чудове виконання віршів Т.Г.Шевченка. А потім маленькі відвідувачі жваво відповідали на питання захоплюючої вікторини «Казкові герої українських казок» та на аукціоні загадок «Ну ж бо спробуй відгадати!».  Дякуємо вихователю Тетяні Василівні і діткам дитячого садочку за екскурсію до бібліотеки. Покидаючи наш заклад усі були дуже задоволені і пообіцяли обов`язково прийти знову. До нових зустрічей!

 

 

 

 

                                     Шевченкова криниця слова - не міліє!

           Уже більш як два століття немає з нами великого Шевченка, Кобзаря та Пророка, але кожен рік  у перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу - Тараса Шевченка. Його творчість, не дає нам змоги засумніватись у правдивості його пророцтв. Більш свідомо вчитуємося у рядки «Кобзаря» і переконуємося, що всі вони звернені до нас, українців двадцять першого століття. Все частіше звертаймося до «Кобзаря» та шукаючи в ньому відповіді на такі болючі питання сьогодення, адже недарма закликав поет: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь»!  Вірші Тараса Григоровича Шевченка повинен знати кожен, адже «Кобзар» – це друга Біблія для українців. Розгортаєш, і: «Ну що б, здавалося слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, як їх почуєш…». І слова Шевченка – справді особливі та актуальні й досі.

             Тарас Шевченко прожив 47 років: з них пробув 24 роки в кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів. Загалом на Батьківщині він був нечастим гостем… Але де б він не перебував – він завжди залишався сином своєї землі, пам’ятав її і сумував за нею, як за матір’ю. Саме тому Україна стала у творчості Шевченка головним образом, овіяним любов’ю і тугою. Саме такою, далекою та недоступною, постає образ України у вірші «Думи мої думи…».

       З нагоди 210-річниці від дня народження великого Кобзаря в бібліотеці оформлено книжкову виставку «Тарасовими стежками мандруємо в світ». Метою якої є привернути увагу дітей до поетичного слова генія, виховувати справжнiй патріотизм, який  включає i любов до рiдноï мови. Рiдне слово  його було ознакою нацiонального вiдродження, утвердження украïнськоï нацiï, ïï надiєю на кращi часи. Служiнню рiднiй Украïнi.  

Вірші Тараса Григоровича Шевчека зачитує Катерина Микитівна Бугаєнко

                                    

 

 

 

 

                                    Ніколи не забудемо, ніколи не пробачимо!

Клята війна обірвала життя військовослужбовця Збройних Сил України, чуйного батька, хорошого племінника, надійного брата, доброго товариша, світлого янгола Джогана Дмитра Валерійовича 1979 року народження. Дмитро вважався безвісти зниклим під час бойових дій поблизу н.п.Берзівка Бахмутського району Донецької області. У перших числах вересня 2023 року родина дізналася, що Дмитро в полоні. 19 лютого 2024 року повідомили, що Джоган Дмитро Валерійович загинув. Сьогодні другого березня 2024 року Розумівка зустріла свого Героя живим коридором до рідної домівки, зі схиленими головами та квітами. Провели в останню путь та попрощалася зі своїм Дмитром на сільському кладовищі. В цю гірку мить розділяємо горе із рідними і близькими та схиляємо голови в глибокій скорботі. Пам'ять про Героя - нашого захисника, назавжди залишиться в серцях друзів, знайомих, односельців.

      Краєзнавча мандрівка «Джерельна криниця рідної сторони»

Спасибі людям, що зростили ліс:

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

Коли б не ліс, не знали б ми про те,

Що є фіалка й пролісок на світі,

Як у маю конвалія цвіте –

Найкраща, найніжніша серед квітів.

Від суховіїв сохнула б земля,

Була б вона подібна до пустелі,

А ліс накличе хмару на поля –

Дощі проллються весняні, веселі...

Спасибі ж людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

             М. Познанська

 

                                    Заказник Миколаївський

(Заказник створено для охорони мальовничого природного комплексу, що складається з балкової мережі зі збереженою у природному стані різноманітною рослинністю)

         Ландшафтний заказник «Миколаївський» загальнодержавного значення в Україні, загальною площею 133 га, знаходиться в Олександрівського району в околицях історично відомого села Розумівка на південний схід від села Миколаївка. Його територія заказника знаходиться в балковій системі із добре збереженими природними комплексами. Серед різноманітного рослинного покриву заказника переважають ліси.

        Тут збереглися на значній площі грабово-дубові та грабово-липово-дубові ліси. Окремі дуби в цьому масиві досягають 100 років. Крім домінуючих дуба, граба та липи значну домішку в деревостані становлять такі породи як клен гостролистий, клен татарський та клен польовий, в’яз. В лісі добре виявлений підлісок, в якому переважає ліщина, поодиноко зростають калина-гордовина та бузина чорна. Трав’яний покрив в цих досить густих лісових угрупованнях, як правило, розріджений, але в ньому є низка рідкісних видів. Звичайними тут є такі неморальні види, як копитняк європейський, яглиця звичайна (по днищу місцями домінує в покриві), медунка вузьколиста, чистець лісовий, кадило сарматське, переліска звичайна, осока волосиста та ряд інших. Тут виявлені місцезростання видів із Червоної книги України – лілії лісової, яка розсіяно зустрічається по масиву, і коручки темно-червоної. Серед рідкісних лісових видів слід назвати реліктові види – шоломницю високу та кадило сарматське.

          Незначну площу в заказнику займає степова рослинність, яка розміщується на високих пагорбах. На цих ділянках добре збереглося флористичне ядро різнотравно-типчаткових степів, де значну домішку утворює тимофіївка степова. Серед різнотрав’я зростає сон чорніючий, занесений до Червоної книги України, та малопоширені в області види – півники угорські, скорцонера пурпурова, оман шершавий, відкасник Біберштейна. На екотоні між степовими ділянками та лісом виявлено місцезростання малопоширеного виду – шолудивника Кауфана.

         Нижчі місця в рельєфі цієї території займають (в напрямку згори до низу) – остепнені луки, справжні луки, водойми. Ділянки остепнених лук представлені угрупованнями тонконогу вузьколисту із спів домінуванням полину австрійського. Незначні за площею ділянки справжніх лук утворює костриця лучна із спів домінуванням тонконогу лучного. Серед різнотрав’я значну домішку становить перстач гусячий. Слід відмітити наявність тут також смуг прибережно-водної рослинності, яка розміщується навколо ставу. В них переважає осока гостра, також тут зростають комиш лісовий та живокіст лікарський. У заболоченій частині ставу утворилися високо травні угруповання очерету із спів домінуванням рогозу широколистого.

         Фауна урочища має типовий лісостеповий характер. Складний рельєф та велика кількість екотопів обумовлюють багатство та різноманітність фауністичних комплексів. Фауністичне ядро складають в основному представники деревно-чагарникового та водно-болотного комплексів, що пов’язано з переважанням відповідних екотопів в межах урочища. На лісових ділянках із ссавців досить звичайні свиня дика, козуля європейська, лисиця звичайна, куниця лісова, їжак звичайний. Вздовж лісових доріг та на галявинах в багатьох місцях зустрічаються кротовини.

        Із птахів в лісі домінують зяблик, соловейко західний, вівчарик-ковалик, синиця велика. У значній кількості зустрічаються горлиця звичайна, ковалик жовто-бровий, синиця голуба, костогриз, дрізд чорний, дрізд співучий, славка чорноголова та мухоловка сіра. У невеликій кількості зустрічаються великий строкатий дятел, зозуля, іволга, сойка, крук, голуб-синяк. Лісовий масив заказника відзначається досить високою чисельністю хижих птахів. Над лісом та степовими ділянками постійно з’являються канюки та осоїди. Серед земноводних у лісі найбільш численна ропуха сіра.

          На узліссях часто трапляються вівсянка звичайна, щеврик лісовий, сорокопуд-жулан, крутиголовка, щоглик та одуд.

         Фауністичний комплекс, що склався на степових схилах з поодинокими деревами та кущами, небагатий. Із ссавців частіше за інших зустрічається заєць сірий. Птахи представлені жайворонком польовим, чеканом чорноголовим. На окремішніх деревах гніздяться дрізд співочий, зеленяк, щиглик та сорокопуд-жулан. На водоймі добувають їжу чапля сіра, лунь болотяний, крячок річковий, крячок чорний. По берегах трапляються чекан луговий, очеретянка лугова, а також значна кількість жаб озерних. У невеликому кар’єрі, що розташований неподалік від ставка, гніздяться бджолоїдка та горобець польовий. 

         Природний комплекс заказника «Миколаївський» має велике наукове значення. Тут збереглася різноманітна рослинність, у складі флори чимало рідкісних видів. Гніздиться рідкісний вид птахів – голуб синяк. Лісовий масив має велике значення як місце мешкання хижих птахів, а також для відтворення мисливських тварин – свині дикої та козулі.            

   Джерело:  Заповідні куточки Кіровоградської землі – Колектив авторів під заг.ред.д.б.н. Т.Л.Андрієнко.-Київ: Арктур-а; 1999. 240 стор., 32 рис., 53 кольор.іл. ISBN 966-7572-01-3