День в історії

      92 роки від початку масового розкуркулення 30 січня 1930 року вийшла постанова Політбюро ЦК ВКП(б) СРСР «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств…». Цей документ запустив на повну процес репресій проти селян, який більшовики назвали «розкуркуленням».

Сталінський терор, який знищив українське вільне селянство.

Обов'язково прочитайте! Книга Петренка І.Д. «Відібране життя. Розкуркулення на Кіровоградщині» розповідає про надзвичайно трагічний, складний і багатогранний процес в історії Кіровоградщини, відомий як розкуркулення, відтворює великі прогалини в історичній пам’яті, що стосуються періоду 1928 – 1933 років.

https://library.kr.ua/.../vidibrabe_zhyttya-PetrenkoI_.pdf

      Всі без винятку населені пункти сучасної Кіровоградщини – в першу чергу села та хутори, а також міста, зруйнувавши життя та долі десятків тисяч їх мешканців. Тільки впродовж 1929 - 1930 та наступних років за межі тогочасної України було примусово вивезено близько 285 тисяч розкуркулених сімей загальною чисельністю близько 1 млн. осіб [1]. Серед них – ті з наших земляків, які мешкали на родючих землях центру України.

Розділ 30. Опір селян ідеологічному тиску

Уривок з книги. Досить серйозне звинувачення в «проведені розкладницької роботи» та в тому, що є «підкуркульником» та «ворожим елементом», отримав на свою адресу житель села Розумівка Лисенко Євлампій: «У селі Розумівка терармійці артполку (військовослужбовці, які відбували службу неподалік від свого місця проживання. – Авт.) оголосили себе ударниками про проведенню весняної посів кампанії по колгоспу «Червона нива». Але й цій роботі ворожий елемент хоче перешкодити, дискредитувати ударників. Підкуркульник Лисенко Євлампій, непомітно пробравшись до стінгазети, що висіла у конторі колгоспу, поставив на нього (списку ударників. - Авт) і своє прізвище та дописав «ударники по самогон». Сільрадо, негайно притягни хулігана до права, аби в корні присікти його розкладницьку роботу». Ці «злочинні дії» селянина у ставленні до стінгазети «викрила» газета «Колективна праця» 20 березня 1931 року.

Розділ 38. «Боги на вогнищі».

Уривок з книги. «Була у нашому селі церква… За кілька днів розламали (куполи розламали, хрести й дзвони поскидали). Розкопали й могили довкола церкви, все золото шукали. Та знайшли лише золотий хрестик. Стягли докупи і побили молотами надмогильні плити, щоб не муляли начальницьких очей. Того чоловіка, що розгортав могили, вже немає. Помер. Усе жалівся перед смертю: «Дурень я був, молодий…». Усе каявся», розповів Степан Лукович Мачак, 1912 р.н., житель с.Розумівка [506] Станом на березень 1936 року «куркульські недобитки» - Бугаєнко Олена з Розумівки

Отже… «Дух селян був зломлений, рідко хто з них усвідомлював себе не те, що українцем, а й взагалі людиною. Країна і народ були пограбовані до нитки, в ярках, на цвинтарях, у погребах поховано мільйони людей, вина яких лише в тому, що вони мали нещастя народитися українцями», — робить висновок С.Піддубний, дослідник вітчизняної історії [42].

15Владимир Шабанов, Лариса Павловська та ще 13

Поширили: 2

Бачили: 92

Подобається

Коментувати

Поширити