Гірке слово «ОСТАРБАЙТЕР».

Сумні долі остарбайтерів, чудовищні злочини проти

УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Важка доля остарбайтера випала на долю багатьох українців, зокрема й батьків Марії Коник. В 1942 році на весільний рушник стали Безносенко Яків Пилипович 1922 р.н та ТкаченкоТекла Юхимівна 1924 р.н. в селі Розумівка. А вже 1943 році їх примусово забрали та вивезли гітлерівці на роботу до Німеччини, разом з ними були і подружжя Мачак Овсій Йонович та Мачак Евдокія. Після прибуття всіх вивели з потягу та поставили в коло. Заможні хазяїни ходили по кругу вибирали собі на примусові роботи молодих хлопців та дівчат. Коли один із хазяїв підійшов до Текли та тицьнув пальцем на неї, вона розплакалася та попросила щоб її взяли разом з чоловіком. Хазяїн згодився. Так вони в перший день і розлучилися з подружжям Мачаків. Працювала сім’я Безносенків в трьох хазяїнів, перші два були дуже жорстокі та постійно з них знущалися. Згодом Текла завагітніла, підійшов час народжувати, і ось лікар, який приймав пологи, сердитим голосом запитав у Текли: «Гітлер чи Сталін?». Але добре, що Текла вже знала відповідь, тож швидко відповіла: «Гітлер». (Вона знала від українських дівчат, що в лікарні вбивають відразу немовлят, якщо відповідати на запитання не те, що потрібно почути фашисту). З лікарні вона з сином на руках прийшла назад до свого жорстокого хазяїна. Відразу повернулася з чоловіком до роботи, син лишався у будинку. Одного разу вони повернулися з роботи а їхній синок був вже мертвий. Згодом хазяїн признався, що він його убив. Взяв дуже сильно рукою за хлопчикові геніталії та здавив їх. Хлопчик довго кричав та помер у конвульсіях…. Якимось чудом вони втекли та потрапили до третього хазяїна, дуже доброго і чуйного. Пропрацювали вони в нього до звільнення їх американцями. Коли вони збиралися додому до України, родина хазяїна в якого вони останній рік пропрацювали, дали дуже багато речей, посуду срібного, одягу, продуктів та склали все до трьох валіз, але додому довезли тільки одну (забули в потязі коли побачили рідні кордони України). А вже дома на залізничній станції ФУНДУКЛІЇВКА вони і зустрілися з подружжям Мачаків, які їхали цим же потягом тільки в різних вагонах…..

(Записано зі слів доньки Коник Марії 1950 року народження, 29 листопада 2022 року)